Відкрити головне меню

Фосфати природні (рос. фосфаты природные; англ. natural phosphates; нім. natürliche Phosphate n pl) — клас мінералів, солей ортофосфорної к-ти Н3РО4.

Зміст

ОписРедагувати

У природі відомо понад 230 Ф.п., серед яких виділяють: прості (з одним) і складні (з двома і більше) видотвірними катіонами, кислі (типу СаНРО4 — монетит), середні і лужні (з ОН-групою) та ін. Основа структури Ф.п. — фосфорнокисневі тетраедри [РО4]3-, що об'єднуються за допомогою катіонів. Найпоширеніші Ф.п. звичайно містять додаткові аніони Сl- чи F-. Густина безводних Ф.п — 3,2-7,0; водних — 1,6-4,0. Тв. безводних — 4-5, водних — 3-4. Більшість мінералів гіпергенного походження. Утворення безводних Ф.п. найбільш характерне для пегматитового процесу. З високотемп. процесами пов'язане утворення апатиту, монациту, ксенотиму. Водні фосфати утворюються в екзогенних умовах, часто при біохімічних процесах. Ф.п. — сировина для добрив.

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

  • фосфат ітроцерієвий (мінерал, проміжний за складом між ксенотимом і монацитом; сингонія ромбічна; густина 4,55; тв. 5),
  • фосфат кістковий (загальна назва жовен фосфатів, капролітів, відкладів кісток, гуано та ін.),
  • фосфат натрамонієвий (зайва назва стеркориту — (NH4)NaH[PO4]х4H2O),
  • фосфат натрію (водний кислий фосфат натрію — Na2[HPO4]х0,5H2O;
  • фосфат натрокальціоманґановий (зайва назва філовіту — Na2(Mn2+,Fe2+,Ca, H2)5[PO4]4),
  • фосфат натрокальціоманґанозалізний (зайва назва дикінсоніту — Na2(Mn2+,Fe2+)5[PO4]4),
  • фосфат свинцю (застаріла назва піроморфіту),
  • фосфат-цеоліт (зайва назва уранових слюдок),
  • фосфат церіїстий (те саме, що черчит — Y[PO4]х2H2O),
  • фосфат-шультеніт (штучна сполука PbH(PO4)).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати