Дисперсія світла — залежність показника заломлення (або діелектричної проникності) середовища від частоти світла. Внаслідок зміни показника заломлення змінюється також довжина хвилі.

Завдяки дисперсії біле світло можна розкласти в спектр за допомогою призми
,

де  — хвильове число,  — довжина хвилі,  — показник заломлення,  — кутова частота, c — швидкість світла.

Відношення

називають фазовою швидкістю.

Нормальна й аномальна дисперсії ред.

Здебільшого показник заломлення зростає зі збільшенням частоти. Таке зростання називають нормальною дисперсією. При нормальній дисперсії червоне світло заломлюється слабше, ніж блакитне.

Аномальна дисперсія — зменшення показника заломлення зі збільшенням частоти — спостерігається на частотах, що близькі до смуг інтенсивного поглинання.

Фізична природа явища ред.

Середовище реагує на зміну зовнішнього електричного поля зміною наведеної в ньому поляризації. Поляризація виникає завдяки зміщенню зв'язаних зарядів, наприклад, зміщенню електронів відносно ядер атомів. Процеси зміщення не відбуваються миттєво, а вимагають певного часу. Крім того, зміщення можуть бути різними за величиною, й ставати особливо значними тоді, коли частота зміни зовнішнього поля потрапляє в резонанс із коливаннями, характерними для системи.

Коли електричне поле світлової хвилі, яка розповсюджується в середовищі, змінюється повільно, середовище встигає повністю відреагувати на зміну поля. Якщо ж електричне поле змінюється дуже швидко, електрони не встигають відслідковувати його зміни. Цим пояснюються різні значення показника заломлення при різних частотах електромагнітних хвиль.

Властивості та прояви ред.

Одним з наочних проявів дисперсії є розкладання білого світла при проходженні його крізь призму (дослід Ньютона). Різниця фазових швидкостей для променів із різною довжиною хвилі при поширенні в прозорому оптичному середовищі зумовлює дисперсію (у вакуумі швидкість світла завжди однакова, незалежно від довжини хвилі випромінювання).

Дисперсія світла дозволила вперше впевнено довести той факт, що біле світло складається з світла інших довжин хвиль.

Явище дисперсії можна спостерігати при заломленні сонячного світла у краплях води, які утворюються в атмосфері. Воно супроводжується розкладом на кольорові промені. Цим пояснюється утворення веселки.

Дисперсією світла пояснюється і хроматична аберація — недолік лінзи, пов'язаний з тим, що зображення предмета має кольорові краї. Це пояснюється тим, що фокусна відстань лінзи для променів різних кольорів є різною.

Узагальнене формулювання високих порядків дисперсії – оптика Лаха—Лагерра ред.

Опис хроматичної дисперсії за допомогою пертурбативного підходу через коефіцієнти Тейлора підходить для оптимізації задач, де необхідно збалансувати дисперсію від декількох різних систем. Наприклад, у лазерних підсилювачах імпульси спочатку розтягуються в часі, щоб уникнути оптичного пошкодження кристалів. Потім, у процесі посилення енергії, імпульси накопичують неминучу лінійну та нелінійну фазу, проходячи через різні матеріали. Нарешті, імпульси стискаються у різних типах компресорів. Щоб скинути будь-які залишкові вищі порядки в накопиченої фазі, окремі порядки дисперсії зазвичай вимірюються і балансуються. Для однорідних систем такий пертурбативний опис часто не потрібний (наприклад, поширення імпульсу в хвилеводах чи оптичних волокнах). Дисперсійні порядки зводяться до аналітичних рівнянь, які аналогічні узагальненим перетворенням Лаха—Лагера[1][2].

Порядки дисперсії визначаються розкладанням фази Тейлора або хвильового вектора.

 

 

Виробничі дисперсії для хвильового вектора   і фази   може бути виражається як:

 ,  

Похідні будь-якої функції, що диференціюється   у просторі довжин хвиль або частот визначаються через перетворення Лаха як:

     

Матричні елементи перетворення є коефіцієнтами Лаха:  

Записане для дисперсії групової швидкості GDD, наведене вище вираз стверджує, що постійна довжина хвилі GGD матиме нульові вищі порядки. Вищими порядками, отриманими з GDD, є:

 

Підстановка рівняння (2), вираженого для показника заломлення   або оптичного шляху  , рівняння (1) призводить до аналітичних виразів для порядків дисперсії. Загалом дисперсія   порядку POD є перетворенням типу Лагерра негативного другого порядку:

     

Матричні елементи перетворень є беззнаковими коефіцієнтами Лагерра порядку мінус 2 і мають вигляд:  

Перші десять порядків дисперсії, записані явно для хвильового вектора:

 

Груповий показник заломлення   визначається як:  .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У явному вигляді, записані для фази  , перші десять порядків дисперсії можуть бути виражені як функція довжини хвилі за допомогою перетворення Лаха (рівняння (2)) у вигляді:

     


 

 

 

 

 

 

 

   

 

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Popmintchev, Dimitar; Wang, Siyang; Xiaoshi, Zhang; Stoev, Ventzislav; Popmintchev, Tenio (24 жовтня 2022). Analytical Lah-Laguerre optical formalism for perturbative chromatic dispersion. Optics Express (EN) . 30 (22): 40779—40808. Bibcode:2022OExpr..3040779P. doi:10.1364/OE.457139.
  2. Popmintchev, Dimitar; Wang, Siyang; Xiaoshi, Zhang; Stoev, Ventzislav; Popmintchev, Tenio (30 серпня 2020). Theory of the Chromatic Dispersion, Revisited. arXiv (EN) . Bibcode:2020arXiv201100066P. doi:10.48550/ARXIV.2011.00066.

Література ред.

  • Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.
  • Електронна поляризовність фероїків: монографія / В. Й. Стадник, М. О. Романюк, Р. С. Брезвін; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2014. — 305 c. — Бібліогр.: с. 287—305.
  • В. Левін, В. Гольдштейн Проста фізика. Від атомного ядра до межі Всесвіту. — К. : Наш формат, 2020. — 296 с.
  • Гаєв Є. О. MATLAB-програма дисперсії світла на призмі та метод навчання на «власних відкриттях» // Information Technologies in Education. — Київ : Національний авіаційний університет, 2018. — № 3 (36). — С. 30—45. — ISSN 1998-6939. — DOI:0.14308/ite000672.

Посилання ред.