Шміт Федір Іванович
Фéдір Іванович Шміт (*1877 — †3 грудня 1937[4]) — український і радянський візантолог, археолог, музеєзнавець, мистецтвознавець, теоретик мистецтва, педагог, дійсний член АН УРСР (з 1921).
| Шміт Федір Іванович | |
|---|---|
| Шмит Федор Иванович | |
 | |
| Народився |
1877[2][1] Санкт-Петербург, Російська імперія[3] |
| Помер |
3 грудня 1937 або 1937[1] Ташкент, Узбецька РСР, СРСР ·вогнепальне поранення |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Росія[3] |
| Діяльність | мистецтвознавець |
| Alma mater | історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd |
| Відомі учні | Таранушенко Стефан Андрійович |
| Знання мов | російська |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Членство | НАН України |
Життєпис ред.
Працював у Російському археологічному інституті в Константинополі (учений секретар 1908—1912)[5]. Закінчив Петербурзький університет (1912). У 1912—1921 роках — професор Харківського університету (1912—1921), завідувач музейної секції Всеукраїнського комітету охорони пам'ятників старовини Наркомосу УРСР (1919—1920), 1921—1924 в Києві, голова Археологічної комісії та інших установ ВУАН, професор Київського художнього інституту. 1921 року за його ініціативою було створено науково-дослідну установу «Софійська Комісія», що насамперед займалася дослідженням і проблемою наукової реставрації пам'ятки та стала попередником Національного заповідника «Софія Київська»[6]. З кінця 1924 професор Ленінградського Університету і директор Державного інституту мистецтв.
Влітку 1919 року підписав колективне звернення харківської професури до вчених Заходу з протестом проти червоного терору. Арештований у Ленінграді. Після 5 років таборів і повторного арешту за рішенням Трійки НКВС розстріляний у Ташкенті 3 грудня 1937 року.
Шміт видатний дослідник архітектури й малярства Візантії, балканських країн, країн Близького Сходу, а також Київської Русі. Праці з теорії та історії мистецтва: «Искусство, его психология, его стилистика, его эволюция» (Харків, 1919) [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.], «Мистецтво старої Руси-України» (Харків, 1919), [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] «Исторические, этнографические, художественные музей. Очерк истории и теории музейного дела». (Харків, 1919), «Психологія малювання» (Київ, 1921), «Пам'ятки староруського мистецтва» (1922), «Мистецтво як предмет навчання» (Київ, 1923) та інші.
2023 року у видавництві «Дух і літера» вийшов україномовний переклад (перекладач та автор вступної статті, коментарів та додатків - Андрій Пучков, загальна редакція - Катерина Станіславська) праці Шміта «Мистецтво: його психологія, його стилістика, його еволюція».
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119128926 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Шмит, Федор Иванович // Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1920.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Павло Лопата. Репресований Федір Шміт (Шмідт). Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 6 листопада 2012.
- ↑ Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- ↑ Преловська І.М. Деякі обставини утворення державного заповідника «Софія Київська» у 1930-х рр. // Український музей : Збірка наукових праць. — К. : Товариство археології та антропології", 2003. — С. 21. — 20-27 с. — ISBN 966-95597-5-8.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Ковпаненко Н. До історії вивчення пам'яток монументального мистецтва // Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження. — К.: Інститут історії України НАН України, 1998. — С. 326–327, 328, 329, 330–331, 332.
- Ковпаненко Н. Шміт (Шмідт) Федір Іванович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. — К.: Інститут історії України, 2005. — Ч. 2. — С. 300–307.
- Ковпаненко Н. Шміт (Шмідт) Федір Іванович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С.649 — 650.
- Филиппенко Р. И. Ф. И. Шмит — заведующий Музеем изящных искусств и древностей Харьковского университета // Вопросы музеологии. — 2016, № 1 (13) — С. 69-77.
- Филиппенко Р. И. Ф. И. Шмит: первые годы работы в Харькове // Современное общество и власть. – 2018, № 3 (17). – С.11–18.
- Филиппенко Р. И. Ф. И. Шмит - председатель Вольного факультета искусств // Учен. зап. Казан. ун-та. Сер. Гуманит. науки. – 2019. – Т. 161, кн. 2–3. – С. 199–207.
Посилання ред.
- http://www.infoukes.com/newpathway/17-2012-Page-12-1.html [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Репресований Федір Шміт (Шмідт)
- Шміт, Ф. І. Мистецтво старої Руси-України / Ф. І. Шміт. — Харків : Союз, 1919. — 99 с. – (Культурно-історична бібліотека / під ред. Д. І. Багалія). [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Шмит Ф. И. Искусство древней Руси-Украины / проф. Ф. И. Шмит. — Харьков : Союз, 1919. — 111 с. : ил. — (Культурно-Историческая Библиотека / под ред. Д. И. Багалея). [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Шмит Ф. Искусство : его психология, его стилистика, его эволюция / проф. Ф. И. Шмит. – Харьков : Союз, 1919. – 328 с. [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
