Федірко Микола Юрійович
Микола Юрійович Феді́рко (нар. 5 жовтня 1920, Курилівка — пом. 13 вересня 2004, Косів) — український майстер художнього різьблення по дереву і педагог; член Спілки радянських художників України з 1958 року[1].
| Федірко Микола Юрійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 жовтня 1920 Курилівка, Гміна Курилівка, Лежайський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
13 вересня 2004 (83 роки) Косів, Івано-Франківська область, Україна |
| Країна |
.svg){kind=small} Польська Республіка СРСР Україна |
| Діяльність | різьбяр по дереву, педагог |
| Alma mater | Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1951) |
| Вчителі | Сагайдачний Євген Якович, Гуз Володимир Васильович, Кіщук Василь Федорович і Павлик Іван Юрійович |
| Відомі учні | Шевчук Василь Федорович, Хованець Олександр Степанович, Гнатюк Остап Романович і Пасічанський Ярослав Іванович |
| Заклад | Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Народився 5 жовтня 1920 року в селі Курилівці (нині Лежайський повіт Підкарпатського воєводства Польщі). В рідному селі закінчив 7 класів сільської школи. У 1945 році його сім'я переселилася до Тернопільської області; 1946 року — до Косова[2]. Упродовж 1946—1951 років навчався на відділенні художньої різьби по дереву у Косівському училищі прикладного мистецтва[3]. Його педагогами були Євген Сагайдачний, Володимир Гуз, Василь Кіщук, Іван Павлик. Дипломна робота — дитячий гарнітур меблів, прикрашений різьбленим орнаментом[3][4].
Після здобуття фахової освіти був направлений на фабрику «Гуцульщина» у Косові, де зокрема брав участь у ряді спеціальних замовлень: виконав древко прапора УРСР; у співавторстві з іншими майстрами створював декоративно-тематичні вироби до радянських ювілеїв.
Упродовж 1955—1982 років викладав у Косівському училищі прикладного мистецтва. Член КПРС з 1962 року. Серед учнів: Василь Шевчук, Олександр Хованець, Федір Гавриленко, Йосип Приймак, Степан Бзунько, Степан Стефурак[4]. Жив у Косові, в будинку на вулиці Богдана Хмельницького, № 60[1]. Помер у Косові 13 вересня 2004 року[2].
Творчість ред.
Працював у галузі художньої обробки дерева, створював скриньки, декоративні та тематичні тарелі, свічники, панно, древка для прапора[1]. Серед робіт:
- тематично-декоративні тарелі «Богдан Хмельницький» (1954), «Гуцульщина» (1955; Національний музей українського народного декоративного мистецтва), «Захар Беркут» (1959; Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Нагуєвичах, «Юрій Шкрібляк» (1959; Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського);
- панно «Іван Франко на Гуцульщині» (1956), «Каменяр на Прикарпатті» (1958, Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Криворівні)[4], «Тарас Григорович Шевченко й Іван Якович Франко» (у співавторстві з Олександром Іщенком)[3];
- декоративна скринька з силуетом Тараса Шевченка (1963);
- декоративні тарілки «Шевченко з сестрою», «Кобзар», «Мені тринадцятий минало…» (Національний музей українського народного декоративного мистецтва), «На панщині пшеницю жала…» та з силуетом Тараса Шевченка (всі 1964);
- портрети Володимира Леніна (1974), Лесі Українки (1976);
- люстра (1980), таці, підсвічники (1986—1987), кіот (1991—1992), п'ятираменний підсвічник (1993), таця для торта (1994), настільний хрест, шахи з коробкою, оздоблені інкрустапією (обидва 1995).
Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, зарубіжних — з 1955 року.
Крім вище згаданих музеїв, твори майстра знаходяться в багатьох інших музеях та приватних колекціях України, а також за кордоном. У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського зберігаються 14 його творів[2].
Відзнаки ред.
- Лауреат Міжнародного фестивалю молоді і студентів у Варшаві. Нагороджений Дипломом І-го ступеня і Золотою медаллю (1955)[3];
- Орден «Знак Пошани» (1966)[1];
- Заслужений майстер народної творчості УРСР з 1982 року[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Федірко Микола Юрійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 279.
- ↑ а б в Федірко Микола Юрійович / Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського.
- ↑ а б в г Микола Юрійович Федірко / Портал Косівщини.
- ↑ а б в Лариса Березка. Микола Федірко — визначний майстер, педагог. / Кафедра дизайну Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва.
Література ред.
- Федірко Микола Юрійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 477.;
- Федірко Микола Юрійович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 299;
- Федірко Микола Юрійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 599. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Федірко Микола Юрійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 601. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Олена Бражник. Федірко Микола Юрійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 477—478.