Уя́вний експериме́нт (також мисленнє́вий, рідше подумковий[1], мисленевий, думковий, розумовий, мислений) (нім. Gedankenexperiment, нім. Gedankenversuch) — це гіпотетична ситуація, у якій викладають гіпотезу, теорію чи принцип для того, щоб продумати їхні наслідки; спосіб теоретичного пізнання, що полягає в побудові концептуальних моделей явищ, процесів, станів, які вивчаються, та в дослідженні поведінки цих моделей в ідеалізованих умовах, що імітують реальний експеримент[2]. Тобто це форма мислення, в якій реальні моделі замінені ідеалізованими уявленнями про них. Можна сказати, що уявний експеримент — це програвання в людському розумі деяких ідеалізованих ситуацій.[3]

Уявний експеримент є однією з форм розумової діяльності суб'єкта, у процесі якої в його уяві відтворюється структура реального експерименту, тобто засобами розумового експерименту є розумові моделі (чуттєві образи, образно-знакові моделі, знакові моделі).

Історія

ред.

Давньогрецьке слово δείκνυμι, deiknym, «уявний експеримент», «було найдавнішим зразком математичного доказу» і існувало до евклідової математики[4], де наголос робився на концептуальній, а не на експериментальній частині думки. Йоганн Вітт-Гансен встановив, що Ганс Крістіан Ерстед був першим, хто використав термін Gedankenexperiment (з німецької: «розумний експеримент») приблизно в 1812 році.[5][6] Ерстед також був першим, хто використав еквівалентний термін Gedankenversuch у 1820 році.

До 1883 року Ернст Мах використовував термін Gedankenexperiment по-іншому, щоб позначити виключно уявне проведення реального експерименту, який згодом буде виконано його учнями як реальний фізичний експеримент[7]. Тоді можна було порівняти фізичні та розумові експерименти: Мах просив своїх студентів надати йому пояснення щоразу, коли результати їх наступного, реального, фізичного експерименту відрізнялися від результатів їх попереднього, уявного експерименту.

Англійський термін мисленнєвий експеримент був вигаданий (як калька) з Gedankenexperiment Маха, і він вперше з'явився в англійському перекладі однієї з статей Маха 1897 року.[8] До його появи діяльність з постановки гіпотетичних питань, які використовували підрядне міркування, існувала дуже довго (як для вчених, так і для філософів). Ірреалістичні настрої — це способи класифікувати це або говорити про це. Це допомагає пояснити надзвичайно широкий і різноманітний діапазон застосування терміну «мисленнєвий експеримент» після його введення в англійську мову.

В українській науковій літературі такими «уявними експериментами» можна вважати астрономічні передбачання Юрія Котермака-Дрогобича (1450—1494) та «мисленнєві побудови»[9] Григорія Сковориди (1722—1794).

Класифікація

ред.

Розрізняють три типи уявного експерименту:[10]

  1. конструюючі уявні експерименти, пов'язані з побудовою фундаментальних схем теорії.
  2. аналітичні уявні експерименти, полягають у побудові або прикладу, що підтверджує істинність теорії, або контрприкладу (як правило, у формі парадоксу).
  3. синтетичні уявні експерименти, що виступають засобом конструювання наукової гіпотези.

Як окремий тип уявного експерименту можна вважати експеримент екс-постфактум, введений в обіг у середині 1930-х американським соціологом Е. Крістіансеном. Відділення експериментальної групи від контрольної у ньому відбувається «заднім числом», після того, як спрацював експериментальний фактор. Наприклад гіпотеза, що об'єднує рівень доходів та освіченість піддослідних.[10]

Нікола Тесла писав про уявний експеримент наступне:

Мені не потрібні моделі, малюнки, експерименти. Коли в мене народжуються ідеї, я в уяві починаю будувати прилад, міняю конструкцію, удосконалюю її, і включаю. І мені абсолютно байдуже проводяться випробування приладу у мене в думках або в майстерні — результати будуть однаковими. За 20 років у мене не було жодного винятку.

Приклади

ред.

Фізика

ред.

Філософія

ред.

Математика

ред.

Інформаційні технології

ред.

Примітки

ред.
  1. Пошук | Англійсько-українські словники. e2u.org.ua. Процитовано 19 січня 2024.
  2. В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. (ред.). Мисленнєвий експеримент. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. с. 378. ISBN 966-531-128-X.
  3. http://osvita-ua.net/school/technol/724[недоступне посилання з жовтня 2019]
  4. Szábo, Árpád. (1958) " 'Deiknymi' als Mathematischer Terminus fur 'Beweisen' ", Maia N.S. 10 pp. 1–26 as cited by Imre Lakatos (1976) in Proofs and Refutations p. 9. (John Worrall and Elie Zahar, eds.) Cambridge University Press ISBN 0-521-21078-X. The English translation of the title of Szábo's article is «'Deiknymi' as a mathematical expression for 'to prove'», as translated by András Máté [Архівовано 25 April 2012 у Wayback Machine.], p.285
  5. Witt-Hansen (1976). Although Experiment is a German word, it is derived from Latin. The synonym Versuch has purely Germanic roots.
  6. Brown, James Robert; Fehige, Yiftach (30 September 2019). Zalta, Edward N. (ред.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Metaphysics Research Lab, Stanford University — через Stanford Encyclopedia of Philosophy.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Mach, Ernst (1883), The Science of Mechanics (6th edition, translated by Thomas J. McCormack), LaSalle, Illinois: Open Court, 1960. pp. 32–41, 159–62.
  8. Mach, Ernst (1897), «On Thought Experiments», in Knowledge and Error (translated by Thomas J. McCormack and Paul Foulkes), Dordrecht Holland: Reidel, 1976, pp. 134-47.
  9. Творчість Григорія Сковороди в дзеркалі статистики
  10. а б МЫСЛЕННЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТ. Журнал «Психология»

Література

ред.

Посилання

ред.