Відкрити головне меню
Залізний улу з руків'ям з оленячого рогу. Канадська Арктика

Улу (складове письмо інуктитут ᐅᓗ), або «жіночий ніж» — ніж, традиційно уживаний жінками багатьох північних народів — ескімосів, юпікських народів, алеутів та ін.

НазваРедагувати

Слово «улу», як екзотизм, не відмінюється, проте, англійські словники дають для нього форму множини у діалектах інуктитут — «улуїт». Чукотські ескімоси зовуть його «уляк» («улек»)[1], чукчі — «пекуль»[2].

ОписРедагувати

Характерною рисою улу є лезо у формі півмісяця з прикріпленим зверху руків'ям. Колись матеріалом для леза слугував сланець, проте, зараз для роблення улу використовують сталь. Руків'я може бути зроблене з різноманітних матеріалів: рогу північного оленя-карибу або вівцебика, моржового ікла, дерева. Іноді хвостовик обплітали пруттям.

ЗастосуванняРедагувати

Ніж улу знаходить дуже широке застосування у різноманітних побутових потребах північних народів. За його допомогою розбирають туші тварин, знімають шкури, готують їжу і навіть підстригають волосся дітям. Окрім того, за необхідності, улу може використовуватися для будування снігових жител-іглу, різання снігових блоків.

Промислове виробництвоРедагувати

У Канаді та Алясці розвинуто промислове виробництво улу, переважно з сувенірною метою. Проте, виробляють і цілком робочі ножі, як традиційного дизайну, так і удосконалені складані.


Див. такожРедагувати

ДжерелоРедагувати

ПриміткиРедагувати