Українцев Омельян Гнатович

Українцев Омельян Гнатович
Українцев Омельян Гнатович
Украинцев Емельян Игнатьевич
Народився	вересень 1641
Помер	23 вересня (4 жовтня) 1708; Егер, Угорщина
Громадянство	Московське царство
Діяльність	Дипломат
Титул	Думний радник
Посада	Глава Посольського Приказу
Термін	1689 - 1699
Попередник	Голіцин Василь Васильович
Наступник	Наришкін Лев Кирилович
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Омельян Гнатович Українцев (1641–1708) — російський державний діяч, дипломат, посланець Московського царства в Шведській імперії, Данії-Норвегії, Республіці Об'єднаних провінцій, посол в Османській імперії, Речі Посполитій, глава Посольського приказу (1689–1699).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Українцев.

Біографія

Народився в 1641 році в родині дрібнопомісних дворян.

З 1660 — піддячий Посольського приказу, проходив службу під керівництвом А. Л. Ордина-Нащокіна.

У 1675 — був підвищений у дяки і підписав, разом з боярином Матвєєвим, зобов'язання з австрійсько-цесарськими послами відносно титулу московських царів. Коли Матвєєв в 1676 році попав в опалу, Українцев узяв участь в управлінні справами Посольського приказу.

З 1672 по 1673 — виконував завдання із залучення Шведської імперії, Данії-Норвегії і Республіки Об'єднаних провінцій до війни з Османською імперією на стороні Московського царства.

У 1677 — був відправлений другим послом у Варшаву.

У 1679 і 1685 — вів таємні переговори з українським гетьманом Іваном Самойловичем для порозуміння відносно союзу з Річчю Посполитою і війни з Османською імперією. У 1680 році вів переговори у Варшаві.

У 1681 році отримав звання Думного дяка.

У 1682 — брав участь у складенні акту про знищення місництва. Під час царювання Софії Олексіївни Українцев поступився посадою князю Голіцину в Посольськом приказі, але фактично керував справами. Брав участь у підготовці і укладанні Андрусівського миру і всіх наступних московсько-польських переговорів, які закінчилися підписанням «Вічного миру» 1686 року.

У 1687 — Українцев брав участь у Кримському поході.

У 1687 — брав участь у підписанні Коломацьких статей між Військом Запорозьким і Московським царством.

У 1689 — втік з Криму разом з Голіциним. Після опали Голіцина Українцев, був главою Посольського приказу протягом 10 років.

У 1699 — представляв інтереси Московського царства на переговорах з Османської імперією про укладання миру, який був необхідним для оголошення війни Шведській імперії. Укладанню мирного договору між Московським царством і Османською імперією активно перешкоджали посли Королівства Англія і Республіки Об'єднаних провінцій. Попри це досяг відмови Османської імперії на користь Московського царства від Азову і прилеглих до нього земель, а також від щорічної платні Московією грошових виплат кримському хану. Дипломатичне мистецтво О. Г. Українцева і укладений ним Константинопольський мирний договір (1700) отримав ранг Думного радника.

З 1701 по 1706 — керував Провіантським приказом.

У 1707—1708 — разом з князем В. Л. Долгоруким був посланцем Московського царства в Речі Посполитій.

У 1707 — був комісаром на Люблінському сеймі.

У 1708 — займався примиренням керівника угорського повстання князя Ракоці Ференц II з австрійським імператором Йосифом I.

12 вересня 1708 року помер в Угорському королівстві.

У Москві Українцев володів двома палатами, збереглися палати на Хохловському провулку (будинок 7).

Література

Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Белокуров С. А., О Посольском приказе, М., 1906
Богоявленский С. К., Приказание судьи XVII в., М.—Л., 1946
Богословский М. М., Петр I. Материалы для биографии, т. 5 — Посольство Е. И. Украинцева в Константинополь 1699—1700. М., 1948.

Посилання

Е. И. Украинцев в Боярском списке XVIII века [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Е. И. Украинцев на сайте История Культура и традиции рязанского края [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]