Відкрити головне меню

Омельян Гнатович Українцев (16411708) — російський державний діяч, дипломат, посланець Московського царства в Шведській імперії, Данії-Норвегії, Республіці Об'єднаних провінцій, посол в Османській імперії, Речі Посполитій, глава Посольського приказу (16891699).

Українцев Омельян Гнатович
Украинцев Емельян Игнатьевич
Народився 1641(1641)
Помер 1708(1708)
Угорське королівство
Громадянство Московське царство
Національність українець
Діяльність Дипломат
Титул Думний радник
Посада Глава Посольського Приказу
Термін 1689 - 1699
Попередник Голіцин Василь Васильович
Наступник Наришкін Лев Кирилович

БіографіяРедагувати

Народився в 1641 році в родині дрібнопомісних дворян.

З 1660 — піддячий Посольського приказу, проходив службу під керівництвом А. Л. Ордина-Нащокіна.

У 1675 — був підвищений у дяки і підписав, разом з боярином Матвєєвим, зобов'язання з австрійсько-цесарськими послами відносно титула московських царів. Коли Матвєєв в 1676 році попав в опалу, Українцев узяв участь в управлінні справами Посольського приказу.

З 1672 по 1673 — виконував завдання із залучення Шведської імперії, Данії-Норвегії і Республіки Об'єднаних провінцій до війни з Османською імперією на стороні Московського царства.

У 1677 — був відправлений другим послом у Варшаву.

У 1679 і 1685 — вів таємні переговори з українським гетьманом Іваном Самойловичем для порозуміння відносно союзу з Річчю Посполитою і війни з Османською імперією. У 1680 році вів переговори у Варшаві.

У 1681 році отримав звання Думного дяка.

У 1682 — брав участь у складенні акту про знищення місництва. Під час царювання Софії Олексіївни Українцев поступився посадою князю Голіцину в Посольськом приказі, але фактично керував справами. Брав участь у підготовці і укладанні Андрусівського миру і всіх наступних московсько-польських переговорів, які закінчилися підписанням «Вічного миру» 1686 року.

У 1687 — Українцев брав участь у Кримському поході.

У 1687 — брав участь у підписанні Коломацьких статей між Військом Запорозьким і Московським царством.

У 1689 — втік з Криму разом з Голіциним. Після опали Голіцина Українцев, був главою Посольського приказу на протязі 10 років.

У 1699 — представляв інтереси Московського царства на переговорах з Османської імперією про укладання миру, який був необхідним для оголошення війни Шведській імперії. Укладанню мирного договору між Московським царством і Османською імперією активно перешкоджали посли Королівства Англія і Республіки Об'єднаних провінцій. Попри це досяг відмови Османської імперії на користь Московського царства від Азову і прилеглих до нього земель, а також від щорічної платні Московією грошових виплат кримському хану. Дипломатичне мистецтво О. Г. Українцева і укладений ним Константинопольський мирний договір (1700) отривав ранг Думного радника.

З 1701 по 1706 — керував Провіантським приказом.

У 17071708 — разом з князем В.Л. Долгоруким був посланцем Московського царства в Речі Посполитій.

У 1707 — був комісаром на Люблінському сеймі.

У 1708 — займався примиренням керівника угорського повстання князя Ракоці Ференц II з австрійським імператором Йосифом I.

12 вересня 1708 року помер в Угорському королівстві.

У Москві Українцев володів двома палатами, збереглися палати на Хохловському провулку (будинок 7).

ЛітератураРедагувати

  • Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л.В.Губерський (голова) та ін. - К.:Знання України, 2004 - Т.2 - 812с.
  • Белокуров С. А., О Посольском приказе, М., 1906
  • Богоявленский С. К., Приказание судьи XVII в., М.—Л., 1946
  • Богословский М. М., Петр I. Материалы для биографии, т. 5 — Посольство Е. И. Украинцева в Константинополь 1699—1700. М., 1948.

ПосиланняРедагувати