Місництво
Мі́сництво (рос. Местничество) — у Московському царстві порядок займання державних посад боярами залежно від знатності роду, його походження та службового становища предків.
У сучасному вжитку «місництво» означає додержання вузькомісцевих інтересів на шкоду загальній справі, справі держави.
В СРСР термін «місництво» вживався в офіційній пресі для шельмування «українського буржуазного націоналізму».
Див. також
ред.Посилання
ред.- Місництво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 998-999. — 1000 екз.
- Історичний словник: Місництво [Архівовано 30 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- МІСНИЦТВО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]