Мі́сництво (рос. Местничество) — у Московському царстві порядок займання державних посад боярами залежно від знатності роду, його походження та службового становища предків.

Бояри

У сучасному вжитку «місництво» означає додержання вузькомісцевих інтересів на шкоду загальній справі, справі держави.

В СРСР термін «місництво» вживався в офіційній пресі для шельмування «українського буржуазного націоналізму».

Див. також

ред.

Посилання

ред.