Тріснеккер (місячний кратер)
Кра́тер Трі́снеккер (лат. Triesnecker) — метеоритний кратер в центральній частині видимого боку Місяця, що знаходиться у Центральній Затоці. Назва присвоєна на честь австрійського астронома-єзуїта Франца де Паула Тріснеккера[en] (1745—1817) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у коперниківському періоді[1].
| Тріснеккер | |
|---|---|
 Світлина із зонда Lunar Orbiter 4 | |
| Координати | 4°10′48″ пн. ш. 3°36′00″ сх. д. / 4.18000000002777750° пн. ш. 3.6000000000277778688939634° сх. д. |
| Діаметр | 24,97 км |
| Глибина | 2,760 км |
| Довгота ранкового термінатора |
356° |
| Епонім | Franz de Paula Triesnecker |
| Рік затвердження | 1935 |
  Тріснеккер | |
Опис кратера ред.
На заході від цього кратера розташовуються кратери Хладні[en], Мерчісон, Паллас[en]; на північному заході — кратер Укерт[en]; на північному сході — кратер Гігін; на сході — кратери Дембовський[en], Агріппа, Годен[en]; на півдні — кратер Ретік[en]. На сході від кратера розташовується система борозен[es], названих за назвою кратера і простягнутих на відстань понад 200 км у напрямі північ-південь; на заході — лінійна тектонічна дислокація, можливо, грабен[2]. Селенографічні координати центра кратера — 4°11′ пн. ш. 3°36′ сх. д. / 4.18° пн. ш. 3.6° сх. д., діаметр — 25,0 км[1], глибина — 2,76 км[3].
Вал кратера має порушену форму з помітним радіальним виступом у західній частині. Східна частина валу є дещо вищою від західної, середня висота валу кратера над дном чаші — 2780 м, над навколишньою місцевістю — 870 м[4]. Внутрішній схил кратера має терасоподібну структуру. Дно чаші кратера є нерівним, з центральним піком висотою 370 м[4]. Кратер має систему променів, що поширюються на відстань понад 300 км, особливо помітну при високому положенні Сонця. Об'єм кратера становить приблизно 440 км³.[4].
Тріснеккер є типовим представником кратерів діаметром 15—50 км, для яких характерним є наявність центрального піка (починаючи з діаметра 26 км), терасо подібність та сліди руйнування внутрішнього схилу. Такі кратери відносять до типу TRI.
Кратер включений Асоціацією місячної і планетарної астрономії (ALPO) до списку кратерів із яскравою системою променів[5].
Перетин кратера ред.
На графіках подано профілі перетинів кратера у різних напрямах[6], масштаб по осі ординат вказано в футах, масштаб у метрах вказано вгорі праворуч на ілюстрації.
Сателітні кратери ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Triesnecker [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу (англ.)
- ↑ Кратер Тріснеккер на мапі LAC59. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 25 вересня 2012. (англ.)
- ↑ Digitized Lunar Crater Depths [Архівовано 18 грудня 2014 у Archive.is] //John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
- ↑ а б в Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
- ↑ Перелік кратерів з яскравою системою променів Асоціації місячної і планетарної астрономії (ALPO) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. (англ.)
- ↑ Catalogue of lunar craters cross sections I Craters with peaks by Gerald S. Hawkins, William H. Zack and Stephen M. Saslow
Посилання ред.
- Цифровий фотографічний атлас Місяця [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Світлини кратера та його околиць на сайті Lunar Picture of the Day
- Фотознімки кратера з борту Аполлона-10, Аполлона-12 [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Селенологічна карта околиць кратера [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Кратер Тріснеккер на мапі AIC59C [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.