Торит (рос. торит; англ. thorite; нім. Thorit m) — мінерал класу силікатів, ортосилікат торію острівної будови.

Торит
Thorite-288916.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Хімічна формула ThSiO₄
Nickel-Strunz 10 9.AD.30
Dana 8 51.5.2.3
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія[3]
Просторова група кристалографічна група 141d[3]
Інші характеристики
Названо на честь торій[4]
CMNS: Торит у Вікісховищі
Торит

Названий за хімічним елементом який містить (J.J.Berzelius, 1829).

Загальний описРедагувати

Хімічна формула: Th[SiO4]. До 1/3 Th ізоморфно заміняється на U. Тому у сучасних джерелах подають формулу (Th, U) SiO4. Крім того, Th частково заміняється Се, а Si на Р. Містить (%): ThO2 — 81,5; SiO2 — 18,5. Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Форми виділення: вкрапленість, суцільні маси, дрібні кристали, схожі на циркон, але більш темні. Окремі зерна у розсипах. Спайність по (110) ясна. Густина 4,0—5,2. Тв. 4,5—6,0. Структура побудована трьохмірним каркасом координаційних восьмигранників атомів торію, інкрустованих ізольованими [SiO4]-тетраедрами. Ізоструктурний з цирконом, кофінітом і ксенотимом. Поліморфна модифікація ThSiО4 — гатоніт. Колір чорний, бурий, червонувато-бурий, помаранчевий (оранжит). Блиск скляний до смолистого. Прозорий, анізотропний. Метаміктні різновиди непрозорі. Злом раковистий. Крихкий. Сильно радіоактивний, парамагнітний. Іноді володіє яскравою люмінесценцією в зеленувато-жовтих тонах. Розчиняється в НСl з виділенням драглистого осаду кремнезему. Утворюється в ґранітах в асоціації з цирконом, монацитом, в пегматитах — в асоціації з уранінітом і циртолітом.

РозповсюдженняРедагувати

Знахідки: Бревік, Лангесунс-фіорд, (Норвегія), Лінденес (Швеція), Корнуолл (Велика Британія), о. Мадагаскар. Добувається, зокрема з розсипів (родов. Норвегії, Конго, на о. Мадагаскар). Руда торію.

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

  • торит арсенистий (різновид ториту, який містить до 3,62 % As);
  • ауерліт (різновид ториту, який містить до 9 % Р2О5,
  • рідкісні землі та СаО),
  • торит залізний (фериторит — різновид ториту, який містить до 13 % Fe2O3);
  • торит залізно-сульфатистий (різновид ториту з Сх. Сибіру, який містить понад 9 % Fe2O3, 4,19 % S і 1,35 % SO3);
  • торит залізно-уранистий, фериураноторит (різновид ториту, який містить окисне залізо і 8,73 % U);
  • торит манганистий (різновид ториту з родовищ Казахстану, який містить 13 % MnO);
  • оранжит (напівпрозорий різновид ториту оранжевого кольору), торит урановий (ураноторит — різновид ториту, який містить за Є.Лазаренком 10-16 % UO3; за К.Фреєм може містити до 50 % U).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати