Єнс Якоб Берцеліус

шведський хімік
(Перенаправлено з Берцеліус)

Єнс Якоб Берцеліус (швед. Jöns Jakob Berzelius, нар. 20 серпня 1779, Лінчепінг, Швеція — пом.7 серпня 1848, Стокгольм, Швеція) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії нарівні з Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.

Єнс Якоб Берцеліус
швед. Jöns Jakob Berzelius
Народився20 серпня 1779(1779-08-20)
Лінчепінг, Швеція
Помер7 серпня 1848(1848-08-07) (68 років)
Стокгольм, Швеція
Похованняцвинтар Сульниd[1][2]
КраїнаШвеція Швеція
Національністьшвед
Діяльністьхімік, письменник-документаліст, викладач університету, лікар, фармацевт
Alma materУппсальський університет
Галузьхімік
ЗакладКаролінський Інститут
Посадаseat 5 of the Swedish Academyd
Науковий керівникЙохан Афцеліус
Відомі учніГенріх Розе, Джеймс Джонстон, Ларс Фредерік Сванберг
Аспіранти, докторантиФрідріх Велер[3]
Nils Johan Berlind[4]
Генріх Розе[5]
James Finlay Weir Johnstond[6]
Ларс Фредерік Сванберг
Карл Густав Мосандер
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Academy of Science for Public Utilityd
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Шведська академія
Американська академія мистецтв і наук
Прусська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Національна академія наук Італіїd
Баварська академія наук
Бельгійська королівська академія медицини
Туринська академія наук[7]
Відомий завдяки:експериментально підтвердив закон кратних відношень
розробив сучасну хімічну нотацію
відкрив селен, торій та церій
вперше виділив в чистому вигляді кремній, титан, тантал та цирконій
У шлюбі зElisabeth Berzeliusd
НагородиМедаль Коплі 1836

Внесок в науку

ред.

Відкрив церій, селен, торій, уперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій, визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них літерні позначення.

Уточнив і розвинув уявлення про атом і електричну спорідненість, запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки солі в розчині під дією електричного струму розкладаються на негативні й позитивні компоненти, всі сполуки повинні складатися з позитивних і негативних частин-радикалів (дуалістична теорія Берцеліуса). Оксиген найбільш електронегативний елемент, і ті елементи, які утворять з ним сполуки з властивостями основ, електропозитивні, а ті, які утворять речовини з кислотними властивостями, електронегативні. Згідно з цим Берцеліус отримав шкалу елементів, першим елементом якої був кисень, потім ішли сірка, азот, фосфор і т. д. з переходом через водень до натрію, калію й інших металів. До 1840-их років, однак, стало ясно, що електрохімічна теорія не може пояснити існування простих двоатомних молекул або реакцію заміщення водню хлором.

Єнс Якоб Берцеліус ввів терміни «органічна хімія», «алотропія», «ізомерія»

Нагороди та відзнаки

ред.

В 1807 році Берцеліус здобув звання професора хімії та фармакології в Каролінському Інституті. 10 листопада 1829 Берцеліус став почесним членом Шведської Королівської Академії Словесності.[8] Нагороджений медаллю Коплі в 1836.

Примітки

ред.

Посилання

ред.
Попередник:
Карл фон Розенштайн
Шведська академія,
Крісло № 5

1837 — 1848
Наступник:
Юган Ерік Рюдквіст