Товстюк Корній Денисович


Корні́й Дени́сович Товстю́к (22 березня 1922,  с. Мамаївці, нині Кіцманський район — 16 вересня 2004, Львів) — вчений у ділянці напівпровідникового матеріалознавства, член-кореспондент Академії наук УРСР (з 1978).

Товстюк Корній Денисович
Корній Товстюк
Корній Товстюк
Народився 22 березня 1922(1922-03-22)
с. Мамаївці, нині Кіцманський район
Помер 16 вересня 2004(2004-09-16) (82 роки)
м. Львів
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Чернівецький державний університет
Галузь наукових інтересів матеріалознавство напівпровідників
Вчене звання професор, член-кореспондент АН УРСР, України
Науковий керівник А. Г. Самойлович
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки — 2001 Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1973

Член ОУН. Брав участь у Буковинському курені. З 1941 по 1991 — Провідник ОУН на теренах Буковини і Бесарабії. З 2000 року — член Сенату ОУН. У 2004 очолив Сенат ОУН.

Зміст

ДитинствоРедагувати

Корній Денисович Товстюк народився 22 березня 1922 року у селі Мамаївці (нині Кіцманського району), що на Буковині. Його батько, Денис Георгійович Товстюк, і мати, Февронія Юріївна, були заможними селянами. Вони віддали хлопця у 1933 році на навчання до української гімназії в Чернівцях (нині Чернівецька гімназія № 5). Саме в гімназії хлопець отримав ґрунтовні знання не лише з математики та природничих дисциплін, а й з історії та літератури.

Боротьба за Українську ДержавуРедагувати

У 1940 р. вступив до лав ОУН. Учасник Буковинського куреня 1941 р. З куренем перейшов до Києва. У 1943 році, перенісши тортури гестапо у київській тюрмі по вул. Володимирській, 33, Корній Товстюк чудом уник розстрілу, втік і опинився у Топорівцях на Городенківщині, тодішньої Станіславської, а нині Івано-Франківської, області. Про ті часи Корній Денисович згадував:

« «За вісім місяців, які я прожив у Топорівцях, я не бачив жодного німця. Мав окрему кімнату. У селі зразу знайшов своїх однодумців-мельниківців: Марковського Михайла Антоновича, Сопотика Ярослава Миколайовича, Никифорука Федора Івановича, Мохорука Василя Івановича, Мохорука Михайла Дмитровича, Пішака Семена Васильовича, Олексіїву Оксану Теодорівну, Олексіїву Ольгу Теодорівну…»  »

Корній Товстюк виконував функції надрайонного провідника, пізніше крайовий провідник ОУН Буковини. Невидимими стежками, на конспіровану квартиру, приходили зв'язкові, звідси несли розпорядження, як діяти дальше.

При наближенні радянських військ Корній Товстюк виїжджає із Топорівців на Буковину. Деякий час знаходиться у підпіллі, а потім легалізується і вчителює в селах Кіцманського району.

Наукова діяльністьРедагувати

У 1945 році вступає до Чернівецького державного університету на фізико-математичний факультет. Звичайно, його повернення у Чернівці не було простим. В автобіографії та частих співбесідах з представниками відповідних органів Корній Денисович пояснює своє перебування на Східній Україні втечею від румунської сигуранци та бажанням учитися на православного священика. У 1950 році Корній Товстюк закінчує з відзнакою університет і починає працювати асистентом кафедри експериментальної фізики Чернівецького державного університету.

Талановитий працівник звертає на себе увагу професора А. Г. Самойловича, до якого у 1953 році вступає до аспірантури на кафедру теоретичної фізики. 30 червня 1956 року достроково захищає кандидатську дисертацію. І у тому ж 1956 році очолює кафедру напівпровідників ЧДУ, якою керує до 1968 року. У цьому ж році Корній Денисович організовує першу у СРСР проблемну лабораторію з фізики напівпровідників. В цей період Корній Товстюк робить ряд важливих відкриттів у галузі фізики. І саме в такий важливий період життя вченого розпочинаються репресії та часи українофобії, або так звані 60-ті роки. Його зараховують до «шестидесятників». У цей час Корній Денисович захищає докторську дисертацію, і замість душевної підтримки йому створюють такі умови, що він змушений перейти на роботу до Львівського державного університету ім. Івана Франка. Там очолив кафедру теорії твердого тіла, яка, до речі, знаходилася по сусідству з кафедрою теоретичної фізики, якою завідував професор Ігор Рафаїлович Юхновський. У вересні 1969 року Корній Товстюк повертається на Буковину. У Чернівцях організовує відділення інституту напівпровідників Академії наук УРСР, яке складається з двох великих проблемних лабораторій: лабораторії Міністертсва авіапромисловості СРСР та лабораторії Міністерства оборонної промисловості СРСР. Відновлюються нові дослідження та з'являються нові відкриття. Протягом 1969—1974 років Корній Товстюк завідує Відділом напівпровідників Академії наук України.

На базі розробок Чернівецького відділення Інституту проблемного матеріалознавства Академії наук УРСР створюється наукова основа нових технологій фотоелектроніки й електороніки. Це дало поштовх до організації (за ініціативою та безпосередньою участю Корнія Товстюка) чотирьох підприємств електронної промисловості у Чернівцях, які після розпаду СРСР почали занепадати.

У 1973 році наукова діяльність ученого була, нарешті, відзначена Державною премією УРСР у галузі науки і техніки. У 1978 році Корній Денисович обирається членом-кореспондентом Академії наук УРСР. У 1974—1990 роках — керівник Чернівецького відділення напівпровідників Інституту напівпровідників Академії наук УРСР, пізніше — керівник Інституту проблем матеріалознавства.

Екологічне лихо, облисіння дітей, яке сталося у Чернівцях в листопаді 1988 року стає зручним приводом для усунення Корнія Денисовича Товстюка з його посади. Але цікаво, що сам учений і всі його співробітники відділення доклали максимум зусиль для з'ясування причини захворювання дітей і отримали експериментальні дані, якими пізніше користувалися токсикологи і які фігурують у медичній літературі.

У 1991 році Корній Товстюк переїздить вдруге до Львова і стає завідувачем Львівського відділення відновлювальних джерел струму ІПМ АН УРСР, а також з 1995 року професором кафедри напівпровідникової електроніки Державного університету «Львівська політехніка», головою Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій технічного та фізико-математичного профілів. У 1990-х роках продовжуються нові дослідження і відкриття. Ці роботи відзначені другою Державною премією України в галузі науки і техніки у 2001 році.

Автор 400 наукових праць і монографій. Під його здібним керівництвом захищено понад 100 кандидатських і 15 докторських дисертацій, як уже було сказано, створена електронна промисловість у Чернівцях.

Вчений мав майже 60 патентів (з них 12 за кордоном).

Суспільно-політична діяльністьРедагувати

У 1989 році у «Буковинському віснику» з'являється стаття вченого, в якій він відстоює необхідність утворення самостійної держави України.

Автор збірки віршів «Марія» (1995 р.) і поеми-трагедії «Хресна дорога» (1999 р.).

Член ОУН з 1940 року, член УРП з 1989 року. Володів французькою, англійською, німецькою та румунською мовами. Захоплювався історією, літературою.

Вшанування пам'ятіРедагувати

10 квітня 2012 р. на засіданні чернівецького міськвиконкому було прийнято рішення підтримати клопотання Чернівецького університету встановити меморіальну дошку на фасаді будинку № 6 на вул. Грушевського, де проживав Корній Денисович Товстюк.

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати