Мамаївці

село Мамаївці
Герб	Прапор
	Церква ПокровиЦерква Покрови
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Громада	Мамаївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA73060370010090405
Основні дані
Засноване	1580
Населення	5818
Поштовий індекс	59343
Телефонний код	+380 3736
Географічні дані
Географічні координати	48°21′01″ пн. ш. 25°49′32″ сх. д. / 48.35028° пн. ш. 25.82556° сх. д.Координати: 48°21′01″ пн. ш. 25°49′32″ сх. д. / 48.35028° пн. ш. 25.82556° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	174 м
Водойми	Прут, Совиця
Найближча залізнична станція	Мамаївці
Місцева влада
Адреса ради	59343 Чернівецька обл., Кіцманський район., с. Мамаївці, вул. Шевченка, 156
Карта
	Мамаївці
	Мамаївці
Мапа
	Мамаївці у Вікісховищі

Мама́ївці — село в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецької області. Населення становить 5818 осіб. Центр Мамаївської громади.

Географія ред.

Буковинське село Мамаївці розташоване поблизу річки Прут. Через село проходить автомагістраль Чернівці — Тернопіль, Івано-Франківськ, та залізниця — станція Мамаївці. Відстань до обласного центру 12 кілометрів автодорогами.

Клімат ред.

Мамаївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Назва ред.

Мамаївці одержали своє ім'я від землевласника Мамаєскула; народні легенди натомість розповідають, що назва походить від жінки із Галичини, яка називалася Маманна і оселилася в тамтешньому монастирі; інша легенда стверджує, що назва села пішла від знаменитого татарського темника Мамая, який, начебто, зупинявся тут зі своєю ордою перед тим, як наважувався перетинати Карпатські гори.

Історія ред.

Дерев'яна церква Івана Хрестителя

Перша згадка про Мамаївці датується 1580 роком. Гетьман Пилип Орлик тут був проїздом у 1722 році.

Відомо, що у частині, що називалася Новими Мамаївцями, існувало два монастиря, які були філіями Манявського Скиту. Церква скиту Мамаївці заснована в 1667 році. Після ліквідації Мамаївського скиту, його церкву хотіла перенести в своє село громада села Шубранець, як про це свідчить її заява до консисторії від 5 листопада 1785 року. Також і громада села Мамаївці в заяві до консисторії від 20/31 травня 1786 року внесла прохання, щоб їй було дозволено «церкву, яка знаходиться на мамаївському хуторі, перенести в їх село». Однак в подальшому церкву Мамаївського скиту було подаровано сусідній парохії Садагура; в 1936 році ця церква вже не існувала.

У ХІХ ст. поселення мало власний герб - зображення лелеки, оберненого в лівий геральдичний бік (цікаво, що печатки з цим гербом використовували громади обох історичних частин селища - Нових Мамаївців і Старих Мамаївців).

Вступ радянської армії у село Старі Мамаївці 1940 р.

По закінченню Другої світової війни село пережило голодомор 1946–1947 років.

Мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До 17 вересня 1991 року село існувало як два окремих села Новосілка (до 7 вересня 1946 село Нові Мамаївці) і Старосілля (до 7 вересня 1946 село Старі Мамаївці). У вересні 1991 року ці два населені пункти були об'єднані в одне село Мамаївці.

9 серпня 2017 року шляхом об'єднання Лужанської селищної ради та Мамаївської сільської ради, село стало адміністративним центр Мамаївської сільської громади.^[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу Чернівецького району^[2].

Населення ред.

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії^[3]^[4]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	4428	95,41 %
євреї	83	1,79 %
поляки	49	1,06 %
росіяни	44	0,95 %
румуни	25	0,54 %
німці	12	0,26 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року^[3]^[4]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	4472	96,36 %
їдиш	64	1,38 %
румунська	30	0,65 %
німецька	29	0,62 %
польська	27	0,58 %
російська	19	0,41%

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Відсоток
українська	99,14%
російська	0,53%

Пам'ятки ред.

Дерев'яна церква святого Івана Хрестителя (1863).
Мурована Свято-Покровська церква (1906).

Обидва храми внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

З 2018 року у Мамаївцях проводять фестиваль тюльпанів.^[6]

Відомі люди ред.

Погруддя Дмитра Гнатюка

В музеї Дмитра Гнатюка

Гнатюк Дмитро Михайлович (1925—2016) — український оперний співак (баритон), Герой України
Паранюк Павло Григорович — Хорунжий Армії УНР.
Пігуляк Єротей Григорович — громадський діяч
Мензатюк Зірка Захаріївна — письменниця
Логозар Анатолій Миколайович — архітектор
Тащук Іван Степанович — художник
Кобилянський Омелян Миколайович — художник, поет, учитель
Равлюк Анна — художниця
Завадюк Аделя Захарівна — учитель, майстер народної творчості України
Кокоячук Володимир Олексійович — художник
Швед Ярослав Антонович — директор ПСП «Мамаївське», Герой України
Райло Захарій — український живописець
Цуркан Степан Теодорович — будівельник і меценат

Фестиваль тюльпанів ред.

У селі Мамаївці на полі кожного року висаджують майже 300 тисяч тюльпанів з Нідерландів. Більшість з них – піоновидні ексклюзивні сорти.

У цей період кожен охочий може сфотографуватися біля незвичайних фотозон із живих квітів, поласувати смачними стравами, а також послухати виступи музичних колективів.