Масове отруєння в Чернівцях

екологічна катастрофа і Чернівцях

Масове отруєння у Чернівцях — масштабна екологічна надзвичайна подія, пов'язана з хімічними викидами невстановленого походження, яка сталася 1988 року в Чернівцях, та призвела до значного зростання смертності, епідемії респіраторних та психоневрологічних захворювань, спалаху алопеції у дітей.

Масове отруєння в Чернівцях
Країна Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська СРР
Місце розташування Чернівці
Дата й час 1988

Перебіг подійРедагувати

Січень-березень 1988Редагувати

Виявлено до 10 випадків облисіння дітей віком 2-3 років. Кілька одночасних аналогічних інцидентів сильно виходили за межі звичної статистики дитячої алопеції, проте місцеві лікарі не приділили цьому великої уваги. Деяким пацієнтам було встановлено діагноз хімічної екзогенної інтоксикації[1].

Весна-літо 1988Редагувати

У Чернівцях на підприємствах працювали комісії, які виявили низку невідповідностей екологічним нормам, зокрема відсутність отрутомогильників для шлаків, що містять солі плавикової та борної кислот. Підприємства знайшли вихід у використанні шлаків на цегельних заводах, що призвело потім до масового забруднення повітря.[2]

Липень 1988Редагувати

У місті, особливо у центрі, зникли таргани, мухи, комарі, птахи нижнього ярусу проживання (горобці тощо). На вулицях можна було побачити безпритульних псів та котів із частковим облисінням, багато голубів, воронів частково втратили оперення.[2][3]

За деякими даними, в цей час масово спалювали сміття, листя, бур'яни в парках, садах, на присадибних ділянках, причому так, що дим цілодобово покривав все місто і околиці, а також на одному з підприємств сталася аварійна ситуація.[3]

У листопаді 1988 р. до УВС Чернівців надійшла скарга мешканців будинків на вул. Лук'яна Кобилиці, під якою підписалося п'ять осіб. У ній повідомлялося, що наприкінці липня вулицею вночі на військових тягачах провозили дві великі військові ракети. В кінці вулиці машини зупинилися через якусь поломку, і начебто було видно, як з-під ракет на асфальт лилася рідина. 1990 р. військовою прокуратурою було допитано рядового Рихло, який повідомив:

  Во время службы в одной из частей, в батальоне по доставке горючего, майор Кочкин, говоря о необходимости соблюдения правил безопасности, рассказал следующее: «Мы перевозили ракетное топливо. Из-за неисправности задвижки на одной из улиц Черновцов топливо пролилось. Все содержимое цистерны вылилось».  

Майор Кочкін ці свідчення спростував.[4]

Реальність цього інциденту заперечується, оскільки такий витік ракетного палива негайно призвів би до гострого отруєння всіх мешканців вулиці, чого не сталося.[3]

Серпень 1988Редагувати

У Чернівцях, особливо серед дітей, розпочався спалах захворювань невідомої природи. Хвороба зазвичай починалася з ураження дихальних шляхів (ГРЗ, кашель), висипань на тілі, у деяких малюків з'являлися сухість та блідість шкірних покривів, виразки у роті, кон'юнктивіт. Потім хвороба впливала на нервову систему: порушення сну, неспокій, галюцинації. У деяких випадках — біль у суглобах, м'язова гіпотонія, судоми. Спільним у випадках була поразка волосяного покриву. Більшість випадків, зокрема важкі, реєструвалися в центрі міста[2] . До шкірно-венерологічного диспансеру надійшли близько 20 дітей з частковим або повним облисінням.[1]

Вересень 1988Редагувати

Зростала кількість випадків ГРЗ, що значно перевищило епідпоріг. Із серпня по листопад лише серед дітей було зареєстровано 17 297 випадків ГРЗ. При цьому дослідження, що торкнулося 1368 хворих, виявило віруси лише у 155 %[3] . За іншими даними, число ГРЗ неясної етіології було значно менше, трохи більше 200[5] . Сильно зросла порівняно з 1987 роком кількість залізодефіцитних анемій (на 40 %), хронічних захворювань мигдаликів та аденоїдів (на 285 %). Смертність дітей від 2 до 6 років зросла за 1988 рік у 3,7 раза, від 7 до 14 років у 2 рази, смертність дорослого населення від інфаркту міокарда та гіпертонічної хвороби зросла у 4,5 раза.[1][2]

Дерматологічний діагноз для всіх дітей з алопецією звучав практично однаково — облисіння внаслідок хімічної поразки, найімовірніше — талієм .[1]

Наприкінці вересня ситуацією зацікавився обласний відділ охорони здоров'я.[1]

Жовтень 1988Редагувати

Було порушено кримінальну справу за фактом масового захворювання.[1]

У другій половині жовтня інформація про НП вийшла на всесоюзний рівень. З'явилися статті у центральних газетах, до Чернівців приїхали комісії з Києва та Москви, аналізи вирушали до провідних лабораторій країни. На цей час кількість випадків дитячої алопеції перевищила 90. Київський педіатр, професор В. Бережний висловив припущення, що чернівецькі діти лисіють від фтору, який нібито у великих кількостях міститься в кухонній солі, після чого в магазинах міста було проведено масштабну експертизу.[1] Основною ж версією стало те, що десь у місті тривалий час працює промислове джерело токсичних газоподібних сполук, бору чи талію . При цьому газ явно був важчим за повітря і концентрувався біля землі, на що вказує поразка переважно дітей, тварин, зникнення комах та птахів нижнього ярусу. Центр міста, де було найважче становище, розташовувався в низовині.[2]

Листопад 1988Редагувати

Після виступу заступника міністра охорони здоров'я СРСР Баранова настрої у Чернівцях стали набувати характеру паніки. Люди прагнули вивезти дітей із міста. До кінця листопада у місті з 15175 дітей дошкільного віку залишилося лише 559, а з 33426 школярів — 5 тисяч.[4][5]

На якийсь час було заборонено рух індивідуального автотранспорту, щоб виключити версію, що через масове використання присадок для збільшення октанового числа бензину виділяється талій.[5]

Наприкінці листопада було проведено загальноміське прибирання з миттям вулиць.[5]

У цей час кількість захворювань почала швидко скорочуватися. Аналізи не виявляли аномальної концентрації будь-яких хімікатів. Очевидно, через шум, що піднявся, джерело токсичних речовин перестав функціонувати десь на початку листопада.[2][5]

З 8 листопада випадки тотальної алопеції в дітей віком припинилися. Однак досягло піку число випадків осередкової алопеції; потім вона значно перевищувала норму до літа 1989 р. Всі хворі потім одужали.[5]

ВерсіїРедагувати

Журналісти агентства «Факти» нарахували 82 версії причин того, що сталося[4] . Серед них вибух хімкомбінату в Румунії, згоряння супутника над Чернівцями, диверсія афганських моджахедів, змова військових, грибок чи пліснява. Більшість цих версій було визнано несерйозними.[2]

Міністр охорони здоров'я СРСР Євгеній Чазов висловив версію про кислотні дощі, але від неї швидко відмовилися.[4]

«На підставі клінічної картини захворювання, позитивних результатів фізико-хімічних аналізів біоматеріалів, об'єктів довкілля встановлено, що причиною захворювання дітей у м. Київ Чернівці є інтоксикація сполуками талію», — зазначила у своєму звіті комісія МОЗ УРСР, яку очолює тодішній міністр О. Романенко.[1]

Із заключного акту урядової комісії 5 грудня 1988 року: «у Чернівцях були антропогенні джерела забруднення талієм, що постійно діють, до яких віднесені підприємства Кварц, Гравітон, Граніт, Вимірювач, Фотон».[3]

За даними московських науковців, причетними до забруднення талієм довкілля виявилися також цегельні та низка інших міських підприємств. Крім талію, ці підприємства викидали в довкілля інші токсичні мікроелементи, з яких кадмій, бор, свинець, алюміній здатні посилювати токсичність талію . На заводі «Кварц» у липні 1988 року сталася аварійна ситуація на одній із установок вирощування монокристалів талію.[3][6]

Зі статті канд. фіз. -Мат. наук Ст. Ломоносова, канд. біол. наук А. А. Фітіна:

  В Черновцах произошел многоразовый промышленный выброс — источник токсических веществ работал с июля по начало ноября 1988 года… Расположение кирпичных заводов в низине и возвышение их труб над центром Черновцов объясняют локализацию зоны поражения… Произошло комплексное отравление детей целым рядом токсических соединений, не все из которых нам известны.  

Підкреслюється, що симптоматика подібна до отруєння талієм і сполуками на основі бору. Ці ж речовини були виявлені в нігтьових пластинах, сечі, волосяних коренях пацієнтів.[2] .

У квітні 1989 р. голландські токсикологи після триденного дослідження у Чернівцях виключили можливість отруєння талієм.[4]

Конкретне джерело отруйної речовини так і не було встановлено. Кримінальну справу закрили, не виявивши винних.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к Черновицкий синдром: трагифарс в шести аспектах. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 29 жовтня 2018. 
  2. а б в г д е ж и Ломоносов В., Фитин А. Еще один взгляд на трагедию Черновцов // Наука и жизнь: журнал. — 1991. — № 1.
  3. а б в г д е Таинственный диагноз. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 2 грудня 2018. 
  4. а б в г д Факты и Комментарии, 28 августа 2003. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018. 
  5. а б в г д е Техногенная ситуация и заболевание детей (облысение) г. Черновцы 1988 г. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018. 
  6. Из сборника научных статей «Эколого-геохимические исследования в районах интенсивного техногенного воздействия» Москва, 1990 г. стр. 137—150