Тефроїт (рос. тефроит; англ. tephroite; нім. Tephroit m) — мінерал, манґановий силікат острівної будови з групи олівіну. Назва — від грецьк. «тефрос» — попелястий колір (J.F.A.Breithaupt, 1823).

Тефроїт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Tep[2]
Хімічна формула Mn²⁺₂SiO₄
Nickel-Strunz 10 9.AC.05[3]
Dana 8 51.3.1.4
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія[4]
Просторова група просторова група Pbnmd[4]
Твердість 6
Інші характеристики
Названо на честь зола (давньогрецька мова)[5],
колір (давньогрецька мова)[5]
Типова місцевість Стерлінг-Гіллd[3]
CMNS: Тефроїт у Вікісховищі
Тефроїт з Японії

Опис ред.

Хімічна формула: Mn2[SiO4]. Містить (%): MnO — 70,2; SiO2 — 29,8.

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: щільні маси, рідше — короткопризматичні кристали. Спайність по (010) добра. Густина 3,8-4,4. Тв. 5,5-6,5. Колір від яскраво червоного до попелясто сірого. Блиск алмазний і жирний. Зернистий. Розповсюджений в залізо-магнезіальних родовищах та в скарнах, а також у метаморфізованих магнезіальних осадових породах. Зустрічається у орієнтованих зростаннях з вілемітом, родонітом, марганцевими гранатами, франклінітом, цинкітом, гаусманітом, бустамітом. Рідкісний.

Розповсюдження ред.

Знахідки: Лонґбан і Пайсберґ (Швеція), штат Нью-Джерсі (США), Каражал (Казахстан).

Різновиди ред.

Розрізняють:

  • тефроїт залізистий (різновид тефроїту, який містить 5—20 % Fe2[SiO4]);
  • тефроїт кальцієвий (глаукохроїт — CaMn[SiO4], містить СаО 29,95 %),
  • тефроїт магніїстий (різновид тефроїт, який містить > 2 % MgO).

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.