Терен Тетяна Олександрівна

українська журналістка, кураторка
(Перенаправлено з Тетяна Терен)

Тетяна Олександрівна Терен (нар. 25 липня 1986 року, Лютенські Будища) — українська журналістка, кураторка книжкових проєктів та літературних програм, редакторка.

Тетяна Терен
Народилася 25 липня 1986(1986-07-25) (37 років)
Лютенські Будища, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Україна Україна, Київ
Діяльність журналістка, редакторка
Галузь журналістика[1] і book cultured[1]
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Знання мов українська[1]

Життєпис ред.

Народилася 25 липня 1986 року в селі Лютенські Будища Зіньківського району Полтавської області.[джерело?]

2008 року закінчила відділення журналістики Харківського національного університету ім. В. Каразіна[джерело?].

2023 року стала лауреаткою Премії імені Леся Танюка за збереження історичної пам'яті.

Кар'єра ред.

У 2005-2008 була редакторкою в літературному журналі "Березіль"[джерело?]. З 2009-го до 2011 року вела авторську програму "Книжковий Кошик" на харківському каналі «А/ТВК»[джерело?]. По тому працювала керівницею прес-офісу видавництва "Грані-Т", редакторкою на 5 каналі, каналі "ТВі", в інтернет-виданні "Українська правда. Культура" тощо[джерело?]. Дописувала у видання "Україна молода", "День", "Український тиждень", "Високий замок", Harper's Bazaar та ін.

Як кураторка співпрацювала з PinchukArtCentre, "Культурним Проектом"[джерело?] та фестивалем "Книжковий Арсенал"[джерело?].

13 липня 2017 року за результатами конкурсного добору стала першою директоркою державної установи «Український інститут книги»[2], проте 20 січня 2018 року Терен повідомила, що звільняється з посади директорки УІК[3].

2018 року стала виконавчою директоркою Українського ПЕН[4].

Книжкові проєкти ред.

2013 року разом із фотографом Олександром Хоменком розпочала роботу над антологією письменницьких голосів [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.] "RECвізити", яка являє собою серію книжок інтерв'ю з українськими письменниками. Загалом у «Видавництві Старого Лева» вийшло три частини антології, героями якої стали Юрій Андрухович, Леся Воронина, Василь Голобородько, Лариса Денисенко, Анатолій Дімаров, Іван Дзюба, Іван Драч, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Іздрик, Ігор Калинець, Іван Малкович, Дмитро Павличко, Тарас Прохасько, Роман Іваничук, Юрій Винничук, Євгенія Кононенко, Василь Герасим'юк, Богдан Жолдак, Мар'яна Савка, Наталка Сняданко, Василь Шкляр тощо.

2018 року у видавництві Pabulum вийшла книга "Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою", яку Тетяна Терен підготувала у співавторстві з театральною критикинею Анною Липківською. 2020-го вийшла друком книга розмов із письменником Тарасом Прохаськом – "Сотворіння світу".

Бібліографія ред.

Примітки ред.

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Переможцем конкурсного відбору на посаду директора Українського інститут книги визначено Тетяну Терен [Архівовано 18 липня 2018 у Wayback Machine.] // МКУ, 13 липня 2017
  3. Біг на місці: що не так з Українським Інститутом книги. LB.ua. 17 липня 2018. Процитовано 16 лютого 2024.
  4. Тетяна Терен стала виконавчою директоркою українського ПЕН-клубу [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Читомо, 1 серпня 2018
  5. Літопис самовидців: дев’ять місяців українського спротиву. Видавництво Комора. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  6. RECвізити. Антологія письменницьких голосів. Книга перша. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 27 серпня 2017.
  7. RECвізити. Антологія письменницьких голосів. Книга друга. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 27 серпня 2017.
  8. RECвізити. Антологія письменницьких голосів. Книга третя. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 27 серпня 2017.
  9. Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою. Видавництво «Pabulum». Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
  10. Сотворіння світу. Сім днів із Тарасом Прохаськом. Видавництво «Pabulum». Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020.

Посилання ред.