Савка Мар'яна Орестівна

українська письменниця, літературознавиця та видавчиня

Мар'яна Савка
Ім'я при народженніМар’яна Орестівна Савка
Народилася21 лютого 1973(1973-02-21)[1] (51 рік)
Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР[1]
Країна Україна
Діяльністьпоетеса, публіцистка, перекладачка, письменниця, літературознавиця, редакторка, видавчиня, літературознавиця
Сфера роботипоезія[2], дитяча та підліткова літератураd[2], літературознавство[2] і редагування[2]
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Роки активностіз 1995
Жанрпоезія
Magnum opus«Гірка мандрагора»
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
ПреміїІ премія видавництва «Смолоскип»
Премія імені Василя Стуса

CMNS: Савка Мар'яна Орестівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Мар'яна Орестівна Савка (нар. 21 лютого 1973, Копичинці, Тернопільська область) — українська поетеса, письменниця, літературознавиця, публіцистка, головна редакторка і співзасновниця «Видавництва Старого Лева», перекладачка, громадська діячка, волонтерка. Членкиня Українського ПЕН. Лідерка Тріо Мар'яничі. Ведуча авторської програми на Youtube-каналі свого гурту Мар'яничі на ніч[3].

Біографія

ред.

Народилася в родині театрального режисера, актора, громадського й культурного діяча Ореста Савки та вчительки музичного мистецтва Ірини Савки. У юності захоплювалася співом і театром. Закінчила Львівський державний університет ім. Івана Франка, факультет української філології. У студентські роки належала до жіночого літературного угруповання ММЮННА ТУГА (за першими літерами імен: Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юлія Міщенко, Наталка Сняданко, Наталя Томків і Анна Середа; ТУГА — «Товариство усамітнених графоманок»).

Закінчила театральну студію при Львівському театрі ім. Леся Курбаса. Працювала молодшим науковим співробітником Центру періодики Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, а також літературним редактором та культурним оглядачем щоденної газети «Поступ».

13 грудня 2001 року разом з тодішнім чоловіком Юрієм Богдановичем Чопиком заснувала у Львові книжкове видавництво «Видавництво Старого Лева».

Живе у Львові. Одружена вдруге (чоловік: Шейко Микола Іванович), має сина Северина, хресний батько перекладач, співак Віктор Морозов.[4]

Творчість

ред.
 
Мар'яна Савка під час зустрічі в рамках заходу "Правдиві слова. Нова українська культура" у варшавському кінотеатрі "Культура".

У творчому доробку письменниці поетичні збірки «Оголені русла» (1995), «Малюнки на камені» (1998), «Гірка мандрагора» (2002) — лауреат IX Форуму видавців у Львові, «Кохання і війна» — у співавторстві з Маріанною Кіяновською (2002), «Квіти цмину» (2006), «Бостон-джаз» (2008), «Тінь Риби» (2010), «Пора плодів і квітів» (2013), «Оптика Бога» (2019), «Радуйся, жінко!» (2021), а також монографічне дослідження «Українська еміграційна преса у Чехословацькій Республіці (20–30-ті рр. XX ст.)» (2002).

Автор кількох книжок для дітей — «Чи є в бабуїна бабуся?» (2003), книжка-картонка «Лапи і хвости» (2005), «Казка про Старого Лева» (2011), «Босоніжки для стоніжки» (2015), книжка-картонка «На болоті» (2015), «Тихі віршики на зиму» (2015), «Залізницею додому» (2022).

Восени 2023 року вийшла друком дебюна прозова книги Мар'яни Савки — збірка оповідань «Люди на каві» [5].

Поезія друкувалася в таких літературних журналах та альманахах: «Сучасність» (Київ), «Світовид» (Київ — Нью-Йорк), «Кур'єр Кривбасу» (Кривий Ріг), «Четвер» (Івано-Франківськ; Львів), «Плерома» (Івано-Франківськ), «Nemunas» (Вільнюс), «Королівський ліс» (Львів), «The Ukrainian Quarterly» (New York) та ін. Присутня в кількох поетичних антологіях, зокрема в антології одинадцяти поеток «Ми і Вона» та антології «Метаморфози. Десять найкращих українських поетів останніх десятих років».

Поезія Мар'яни Савки перекладена польською, англійською, білоруською, російською, литовською, німецькою, португальською мовами. Збірка «Оптика Бога» в оформленні творчої майстерні «Аґра́фка» отримала золото у номінації «Книга і видавнича ілюстрація» на головному щорічному європейському конкурсі у галузі комунікаційного дизайну European Design Awards (ED-Awards).[6]

«12 неймовірних жінок»

ред.

У лютому 2016 Мар'яна Савка ініціювала проєкт «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину». Це цикл з 12-ти публічних інтерв'ю (щомісяця по одному інтерв'ю в одній і тій самій локації — у львівській «Копальні кави») з цікавими і впливовими українськими жінками, які «є моральними авторитетами, а ще людьми, які свої слова підтримують діями»[7]. Кожна розмова була присвячена певній цінності: рівність, незалежність, толерантність, вдячність, милосердя, свобода тощо. Метою проєкту було не лише озвучити важливі та болісні для суспільства теми, але й зібрати кошти для ремонту і облаштування дитячої кімнати освіти і відпочинку у львівському Охматдиті.

Серед запрошених до проєкту жінок — Ольга Герасим'юк, Зоя Казанжи, Ірина Снітинська, Лариса Денисенко, Юлія Міщенко, Ірина Подоляк, Людмила Зубко, Олександра Коваль, Олександра Бакланова, Ірма Вітовська, Соломія Чубай, Наталя Іваничук.

Навесні 2017 року світ побачила книжка «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину», яка стала підсумком публічних розмов[8].

«То є Львів: колекція міських історій»

ред.

У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла збірка «То є Львів: колекція міських історій» авторський проєкт Мар'яни Савки, що вміщує 23 розповіді відомих українських письменників та культурних діячів про місто Лева. До збірки увійшли есеї Юрія Андруховича, Костянтина Москальця, Віктора Морозова, Галини Вдовиченко, Олександри Коваль, Ольги Герасим'юк, Маріанни Кіяновської, Павла Табакова, Ірени Карпи, Оксани Забужко та ін.

Мар'яна Савка: «Місто Лева тче собі неймовірно складний і кольоровий килим із безконечних ниточок-сюжетів — смішних, драматичних, трагічних. Його оспівують, увічнюють у картинах, піснях, романах, поезіях, світлинах, фільмах. У нього закохуються, його ревнують, зраджують, кидають, намагаються забути, до Львова повертаються чи утікають з нього назавжди. Когось місто ковтає, когось виштовхує, як корок. Для декого це місто красивої старовини, кави і джазу, а для мене Львів — місто моїх людей»[9].

У дизайні обкладинки використана картина львівського художника Леся Панчишина, намальована на одній із львівських стін.

«Мар'яничі на ніч»

ред.

У січні 2021 Мар'яна Савка запустила на YouTube-каналі Тріо «Мар'яничі» авторську програму «Мар'яничі на ніч»[10]. Щодругої п'ятниці о 20:00 на віллі «Шафран» письменниця спілкується з митцями, музикантами й авторами на актуальні теми. Особливістю шоу є музичні імпровізації гітариста Сергія Гуріна і піаніста Юрка Романіва та пісня від тріо в подарунок кожному гостеві.

Вечірню програму Мар'яни Савки вже відвідали: Роман Коляда, Галина Вдовиченко, Славко Нудик, Олена Даць, Юрко Іздрик, Майк Кауфман-Портніков.

Мюзикл «Пиши листи до Миколая»

ред.

У грудні 2023 року у Львові відбулася прем'єра мюзиклу для всієї родини «Пиши листи до Миколая», слова і музику до якого написала Мар'яна Савка [11]. У виставі взяло участь 170 учасників: Академічний симфонічний оркестр INSO-Lviv, Національна хорова капела «Дударик», солісти, актори і, звісно ж, сама Мар'яна Савка.

Досягнення

ред.

Двічі потрапляла до списку «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус»[12]. У 2016 році увійшла до рейтингу «40 особистостей, які змінюють країну» за версією провідного ділового щотижневика «БІЗНЕС»[13].

У 2017 році перемогла в номінації «Обличчя Львова» щорічної премії «BOOM AWARDS 2017»[14]. У цьому ж році стала посланцем доброї волі ООН в Україні[15] та провела ряд лекцій у рамках цієї програми[15]. Лекції супроводжувала пісочна анімація від художниці Тетяни Гавриленко.

У 2018 році увійшла до рейтингу «Топ-100 успішних жінок України» за версією журналу «Новое Время»[16].

У 2021 році увійшла до рейтингу «Топ-100 успішних жінок України» у категорії «Культура, медіа» за версією журналу «Новое Время»[17].

У квітні 2023 року стала однією з 50 українських жінок, завдяки яким країна тримається гідно в економіці, волонтерстві, науці, мистецтві та на війні – за версією Forbes Україна[18].

Нагороди

ред.

Учасник міжнародної літературної програми Центру Вільяма Джойнера (Бостон, 2007) та програми MAPA (Moving Academy for Performing Art). 

У 2012 році «Казка про Старого Лева» потрапила до одного з найпрестижніших світових каталогів дитячих книжок «Білі круки» (The White Ravens). 

Книга «Босоніжки для стоніжки» (вірші для малят) стала Лідером літа у номінації «Дитяче свято» за версією Всеукраїнського рейтингу «Книжка року'2015»[20] та увійшла до щорічного книжкового «Рейтингу критика» в номінації «Поезія»[21].

Аудіозаписи творів

ред.

Бібліографія

ред.
  • Оптика Бога / М. Савка ; іл. Романа Романишин / Андрій Лесів. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. — 108 с.
  • Марчик та Мурчик / М. Савка ; іл. Наталія Олійник. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. — 12 с.
  • Радуйся, жінко! / М. Савка ; фото О. Чернінької / колажі Т. Омельченко. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. — 96 с.
  • «Коли сніг пахне мандаринками»: колективна збірка оповідань [Текст] — Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. — 328 с.
  • «Залізницею додому» / М. Савка; іл. М. Кошулінська. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2022. — 32 с.
  • «Люди на каві» / М. Савка; іл. Христина Валько. — Львів:Видавництво Старого Лева, 2023. — 224 с.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. а б https://id.loc.gov/authorities/names/no98110027.html
  2. а б в г Czech National Authority Database
  3. Мар’яна Савка запустила вечірнє шоу на YouTube. zaxid.net. Процитовано 8 січня 2021.
  4. Передача-інтерв'ю на Укр. радіо 24.09.18р. 19.25--20.00
  5. «Люди на каві»: Мар’яна Савка презентує першу збірку прози. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 19 вересня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
  6. Львівські ілюстратори виграли золото на європейському конкурсі за дизайн поетичної книжки
  7. Проект Мар`яни Савки «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину». Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 26 травня 2017.
  8. 12 неймовірних жінок: про цінності, які творять людину. Видавництво Старого Лева. Процитовано 29 травня 2017.
  9. «То є Львів»: приватні історії відомих людей. Видавництво Старого Лева. Процитовано 28 листопада 2017.
  10. «Мар’яничі на ніч» — стартує вечірня програма Мар’яни Савки. Музика і розмови на віллі «Шафран». Видавництво Старого Лева. Процитовано 10 січня 2021.
  11. Пиши листи до Миколая: світлий мюзикл, створений у темряві блекаутів. Українська правда. Життя. Архів оригіналу за 14 березня 2024. Процитовано 14 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  12. Марьяна Савка - ФОКУС. ФОКУС. Процитовано 20 лютого 2016.
  13. Марьяна Савка,. БИЗНЕС (ru-RU) . Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
  14. Мар'яна Савка — обличчя Львова. Видавництво Старого Лева. Процитовано 22 червня 2017.
  15. а б Відомі львів'яни стали посланцями доброї волі ООН. tvoemisto.tv. Процитовано 10 вересня 2017.
  16. Топ-100 успішних жінок України. Процитовано 2 березня 2018.
  17. Топ-100 успішних жінок України. Процитовано 10 березня 2021.
  18. 50 лідерок України 2023. Forbes Україна. Архів оригіналу за 13 березня 2024. Процитовано 14 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  19. У Тернополі визначили лауреатів Всеукраїнської премії Братів Лепких за 2022 рік // Наш день. — 2022. — 27 грудня.
  20. «Книжка року’2015». Короткі списки. Номінація «Дитяче свято». bukvoid.com.ua. Процитовано 16 лютого 2016.
  21. «Рейтинг критика» оголосив топ книжок 2015 року. bukvoid.com.ua. Процитовано 16 лютого 2016.

Література

ред.
  • Українська еміграційна преса у Чехословацькій Республіці (20–30-ті рр. 20 ст.): історико-бібліографічне дослідження / Мар'яна Савка ; наук. ред. М. М. Романюк; НАН України ; Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника ; Науково-дослідний центр періодики. — Львів, 2002. — 308 с. — (Українська періодика за кордоном). 
  • Стан сучасної української літератури для дітей та підлітків [Текст] / М. Савка // Зарубіжна література. — 2010. — № 47 (груд.). — С. 12–14.

Посилання

ред.