Тесля Андрій Юхимович
Тесля Андрій Юхимович (нар. 1880 р. в с. Степанівці, Василівської волості, Полтавського повіту, Полтавської губернії) — громадсько-політичний діяч, депутат Першої Державної Думи Російської імперії (1906), публіцист.
| Тесля Андрій Юхимович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1880 Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | невідомо |
| Підданство | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | політичний діяч, публіцист |
| Посада | депутат Першої Думи Російської Імперії |
| Партія | трудовик |
| Конфесія | православний |
| Автограф |  |
Біографія
ред.Тесля Андрій Юхимович народився 1880 р. на Полтавщині.
З дитинства проявляв інтерес до навчання.
У 1898 р. закінчив школу садівництва в Полтаві. Рік навчався в Уманському землеробському училищі (1899), потім — працював викладачем у Полтавській школі садівництва. 1901 р. перейшов в Костянтиноград, на ту ж посаду.
Проходив військову службу на Закавказзі.
1906 обраний депутатом І Державної думи Російської імперії від Полтавської губернії, входив до складу Трудової групи. За підписання «Виборзької відозви» був засуджений до тримісячного ув'язнення.
Редактор-видавець газети «Селянський депутат» (1906).
Діяльність у І Державній думі
ред.Членство в комісіях
ред.- комісія з виконання державною розпису (видатків та зборів);
- комісія для розбору кореспонденції.
Підписання заяв та підтримка законопроєктів
ред.- про громадянську рівність;
- про необхідність утворення місцевих аграрних комітетів;
- про порядок занять Державної думи;
- земельний законопроєкт 33-х.
Виступи
ред.- неодноразово підписувався під заявами про внесення запиту щодо порушення громадянських прав та свобод;
- виступав з приводу адреси-відповіді імператору Миколі ІІ (автор поправок про зрівняння селян в правах, про запровадження загального навчання (в подальшому зняв цю поправку);
- брав участь в обговоренні аграрної реформи (автор поправок про зрівняння селян в правах).
За підписання Виборзької відозви був позбавлений права обиратися до ІІ Державної думи (1907), однак у період її роботи активно співпрацював з трудовиками, сприяв об'єднанню Трудової групи та Селянського союзу в єдину фракцію (деякий період працював її секретарем).
Визвольні змагання
ред.За спогадами Микити Мандрики у серпні 1918 року Андрій Тесля разом з дружиною перебував у Краснодарі, де опікувався господарською частиною газети «Рідна Земля». Після прибуття на Кубань міністра-резидента Української держави при Кубанському уряді Федора Боржинського, Тесля стає спочатку його радником, а потім секретарем. На той час Мандрика теж перебував у Краснодарі, де підтримував стосунки з Теслею. Наприкінці січня 1919 року Боржинський виїхав з Краснодара до Києва, щоб отримати інструкції щодо подальшої роботи на Кубані від Директорії. 13 лютого 1919 року на станції Волноваха фірмовий вагон посла оточили солдати Добровольчої армії. Боржинського з підлеглими із дипломатичної місії вивезли до Юзівки. Серед них були подружжя Тесля, радник міністра-резидента, відомий кооператор Микола Левитський та інші. Всі заарештовані були передані військово-польовому суду. Боржинського звинуватили у зраді: полковник російської армії перейшов до «сепаратистів-зрадників». А. Ю. Теслю звинувачували в антидержавній діяльності під час війни, у цьому ж звинувачували і М. В. Левитського. Решта заарештованих були виправдані ще слідством. Суд засідав уночі 14 лютого. Боржинського засудили до розстрілу і тієї ж ночі дипломат був розстріляний денікінцями. А. Ю. Тесля за словами Миколи Левитського на суді заявив, що він у складі місії не був, а записався туди фіктивно з метою пробратися в Лубни, звідки він повинен був втікати від переслідування української влади і німців; що він ніколи українцем (в сенсі політичних устремлінь) не був і не вважає себе таким; що він завжди був російським патріотом; з Боржинським нічого спільного не має. Після цього він був виправданий. Самого Левитського, за його словами, звільнили від покарання через його старість. Після цього подружжя Тесля і Левитський були відправлені до Ростова. Все це розповів Микиті Мандриці Микола Левитський, коли зустрів його у лютому 1919 року в Ростові.[1]
Подальша доля А. Ю. Теслі невідома.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Розстріл Денікінцями представника України на Кубані, Барона Ф.Боржинського (PDF). Русскій Заграничный Историческій Архивъ. ПРАГА, No 5115.
Джерела
ред.- Боиович М. М. Члены Государственной Думы (портреты и биографии). Первый созыв 1906—1911 гг. (Сессия продолжалась с 27 апреля по 9 июля 1906 г.) / М. М. Боиович. — М.: Издание Т-ва И. Д. Сытина, 1906. — 512 с.
- Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — М.: Книгоиздательство «Возрождение», 1906. — 102 с.
- Государственная Дума Российской империи (1906—1917): энциклопедия. — М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2008. — 735 с.: ил.
- Государственная дума, созыв первый, 1906, сессия первая / Указатель к стенографическим отчетам: заседания 1-38 (27 апр. — 4 июня 1906 г.). — Санкт-Петербург: Государственная типография, 1907. — 316 с.
- Государственная дума, третий созыв, 1907—1908, сессия первая / Указатель к стенографическим отчетам (Части І-ІІІ): Заседания 1-98 (1 ноября 1907 г. — 28 июня 1908 г.). — Санкт-Петербург: Государственная типография, 1908. — [5], ІІ, 672 с.
- Первая Государственная Дума. Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной Думы. — М.: Типография Товарищества И. Д. Сытина. — 159 с.