Теодор Оберлендер

німецький політик

Теодор Оберлендер (нім. Theodor Oberländer; 1 травня 1905(19050501)4 травня 1998) — німецькій політик, військовик. Під час Другої світової війни був політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль». Після війни, у 19531960 рр. обіймав міністерську посаду в уряді Федеративної республіки Німеччини.

Теодор Оберлендер
нім. Theodor Oberländer
Bundesarchiv Bild 183-23645-0002, Theodor Oberländer.jpg
Народження 1 травня 1905(1905-05-01)
Майнінген, Німеччина
Смерть 4 травня 1998(1998-05-04) (93 роки)
Бонн, Німеччина
Поховання Поппельсдорфський цвинтарd[1]
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Flag of Germany.svg ФРН
Приналежність Вермахт Вермахт
Освіта Кенігсберзький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Гумбольдтський університет Берліна і Гамбурзький університет
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, Християнсько-демократичний союз, Вільна демократична партія і Всенімецький блок/Союз вигнанців і позбавлених правd
Член СА, Q1203049? і Deutschvölkischer Schutz und Trutzbundd
Звання майор
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Золотий партійний знак НСДАП
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Баварський орден «За заслуги»
CMNS: Теодор Оберлендер у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Теодор Оберлендер народився 1 травня 1905 року у м. Майнінген, тогочасній Німецькій імперії. Після закінчення школи навчався в університеті у Мюнхені, спеціалізувався по сільському господарству. Пізніше навчання продовжив у Гамбурзі і Берліні. Був автором декількох праць з сільського господарства. На початку 1930-х років працював спостерігачем на Кубані і в Казані на проектах спільного військового співробітництва Німеччини та Радянського Союзу.

У 1923 році Оберлендер підтримав Гітлера під час його спроби захопити владу у 1923 році. Пізніше, у 1933 р. став членом нацистської партії. У 1933 році обійняв посаду професора аграрної політики в університеті Данцига. Однак вже через чотири роки, у 1938 році пішов на службу до Вермахту, де спеціалізувався на східній політиці Німеччини.

Під час Другої світової війни був офіцером зв'язку та політичним керівником у батальйоні «Нахтігаль», який складався з українців. Пізніше також служив у складі німецьких військ на Кавказі та офіцером зв'язку в штабі командувача РОА генерала Андрія Власова. Після поразки Німеччини у війні здався в полон американським військам.

Після війни, зокрема у 1950-х роках цікавився політикою, обіймав посади у Баварії. У 1953 році Оберлендера було обрано до Бундестагу, де він приєднався до уряду Конрада Аденауера і 20 жовтня того ж року його було призначено міністром у справах біженців.

У 1960 році почалася скоординована акція КДБ з дискредитації Оберлендера, якого звинувачували у вбивствах євреїв та польських професорів влітку 1941 р. у Львові разом з вояками батальйону «Нахтігаль». Член політбюро Соціалістичної єдиної партії Німеччини і професор Берлінського університету Альберт Норден звинуватив Оберлендера та всіх військовиків батальйону Нахтігаль у військових злочинах. В НДР швидко зібрали потрібні свідчення, спогади і видрукували книгу "Правда про Оберлендера" . Того ж року Верховний Суд Німецької Демократичної Республіки засудив його заочно до довічного ув'язнення. Однак пізніше, після падіння СРСР з'явилися документи, які вказували на сплановану спробу фальсифікації документів та дискредитації Оберлендера, а через нього і всього тогочасного німецького уряду. У своєму власному розслідуванні 26 вересня 1960 року суд Бонна, визнавши представлені докази непереконливими, виправдав Оберлендера та відкинув всі звинувачення проти нього.

Після 1961 року не займався федеральною політикою, працював у громадських об'єданннях, займався науковою діяльністю

. У 1962 році звинувачувався радянською владою у вбивстві Степана Бандери на противагу тому, що відбувається суд над Богданом Сташинським.

У 1966 році прокуратура м. Гамбург на прохання уряду ПНР провела нове слідство у справі вбивства польських громадян у Львові 3 - 4 липня 1941 року . Було встановлено, що злочин здійснили за наказом бригаденфюрера СС Шенгарта. Оберлендер і батальйон Нахтігаль були реабілітовані.

Теодор Оберлендер помер 4 травня 1998 року у Бонні.

Сім'яРедагувати

Докладніше: Оберлендери

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати