Текстовий редактор

програмне забезпечення для створення і зміни текстових даних

Текстовий редактор — комп'ютерна програма-застосунок, призначена для створення й зміни текстових файлів (вставки, видалення та копіювання тексту, пошуку і заміни змісту, сортування рядків), а також їх перегляду на моніторі, виводу на друк, пошуку фрагментів тексту тощо.

Так може виглядати робоче вікно редактора текстів GNU Emacs під час редагування статей Wikipedia.

Деякі текстові редактори забезпечують також розширену функціональність: підсвічування синтаксису, сортування рядків, шаблони, конвертацію кодування символів тощо. Така функціональність часто характерна для редакторів коду, призначених для написання сирцевого коду комп'ютерних програм.

Інші текстові редактори мають розширені функції форматування тексту, впровадження в нього графіків, формул, таблиць та об'єктів. Такі редактори часто називають текстовими процесорами й призначені вони для створення різного роду документів — від особистих листів до офіційних паперів. Класичні приклади — Microsoft Word і Libre Office.

Ще один клас програм цієї групи — текстові середовища — по суті, повноцінні робочі середовища, в яких можна вирішувати найрізноманітніші завдання: за допомогою надбудов вони дозволяють писати й читати листи, веб-канали, працювати в вікі й Вебі, вести щоденник, керувати списками адрес і завдань. Представники цього класу — Emacs, Archy, Vim та Acme з операційної системи Plan 9. Такі програми можуть служити середовищами розробки програмного забезпечення, в кожному разі, завжди містять текстовий редактор як необхідний інструмент програмування.

BDV Notepad — безкоштовний текстовий редактор, заміна стандартному Блокноту Windows. Має додаткові можливості для редагування та обробки тексту. Програма не має вузької спеціалізації, розроблена для звичайного користувача.

Основні можливості:

швидке завантаження та редагування великих текстових файлів;

багатомовний інтерфейс;

багаторівнева відміна останньої дії;

підсвітка та відкриття інтернет-адрес;

відображення спеціальних символів;

вставка символів, дати тощо;

автоматичне збереження;

зміна регістру;

сортування рядків;

розширені можливості пошуку/заміни;

перекодування.

Emacs — це вид текстового редактора, який має розширюваний набір можливостей, та популярний у середовищі програмістів і технічно підкованих користувачів комп'ютера.

Певно, найвідомішим представником цього сімейства редакторів є GNU Emacs, котрий є частиною проекту GNU і перебуває в активній розробці. Документація до GNU Emacs представляє як: «розширюваний, легкий в налаштуванні, само документований, дисплейний редактор реального часу». До того ж він є найбільш портабельним, та портованим на найбільшу кількість платформ реалізацією Emacs.

XEmacs — це друга із найпоширеніших версій Emacs.

Оригінальний EMACS був додатком до тогочасного редактора TECO, а назва його походить від англійського словосполучення Editor MACroS. Ці розробки були розпочаті Річардом Столменом у співавторстві з Гаєм Л. Стілом молодшим, у 1975 році. Столман був вражений ідеями TECMAC та TMACS частини TECO, які були розроблені Гаєм Стілом, Дейвом Муном, Річардом Грінблаттом, Чарльзом Френкстоном та іншими. За минулі роки було розроблено багато версій Emacs, але тепер широко уживаними залишились дві версії: GNU Emacs, розпочата Столманом у 1984 році і досі підтримана ним, та XEmacs — відгалуження від GNU Emacs, розпочате у 1991 році. Ці версії досі сумісні у більшості випадків. Обидві версії використовують потужну мову розширення — Emacs Lisp, який дозволяє виконувати широке коло завдань, від написання текстів і компіляції програм, до снування у інтернет.

Notepad++ — текстовий редактор, призначений для програмістів і тих, кого не влаштовує скромна функціональність Блокнота, що входить до складу Windows. Notepad++ базується на компоненті Scintilla (потужному компоненті для редагування), написаному на C++ з використанням тільки Win32 API і STL, що забезпечує максимальну швидкість роботи при мінімальному розмірі програми. Інтерфейс у Notepad++ — багатомовний. Серед особливостей програми — підсвічування синтаксису, підтримка великої кількості мов (C, C++, Java, XML, HTML, PHP, Java Script, ASCII, VB/VBS, SQL, CSS, Pascal, Perl і Python), багатомовна підтримка, робота з декількома документами.

Підсвічування тексту і можливість згортання блоків, згідно з синтаксисом мови програмування

WYSIWYG (друкуєш і отримуєш те, що бачиш на екрані)

Режим підсвічування синтаксису, що налаштовується користувачем

Автозавершення слова, що набирається

Одночасна робота з безліччю документів

Підтримка регулярних виразів для пошуку/заміни

Повна підтримка перетягування фрагментів тексту

Динамічна зміна вікон перегляду

Автоматичне визначення стану файлу

Підтримка великої кількості мов

Замітки

Плаґіни

Запис макросу і його виконання

Види текстових редакторівРедагувати

Порядковий (рядковий) текстовий редактор (англ. line editor) працює з текстом як послідовністю пронумерованих рядків, виконуючи операції над текстом у вказаних рядках.[1] Прикладом такого редактора може бути edlin, що входив у склад MS-DOS.

Контекстний (рядковий) редактор (англ. context editor), прикладом якого може бути ECCE (англ. Edinburgh Compatible Context Editor)[2], виконує операції над текстом у даній позиції.

Екранний текстовий редактор дозволяє користувачу пересувати курсор у тексті за допомогою клавіш або інших пристроїв вводу[3].

Популярні текстові редакториРедагувати

  • Professional Notepad [1] — Текстовий редактор для заміни стандартного блокнота. Забезпечує підсвічування синтаксису PHP, HTML, CSS, JavaScript, Perl та ін. Не обмежує розмір тексту.
  • GridinSoft Notepad [2] — перевіряє орфографію текстів, написаних 7 мовами.
  • Gedit — основний текстовий редактор середовища Gnome.
  • BDV Notepad [3]. — Замінник блокнота для Windows, містить додаткові функції для редагування тексту, безкоштовний.
  • EditPlus [4] — текстовий редактор для Windows, призначений для програмування й веб-розробки.
  • Emacs [5]. — Відкрита програма. Має потужний і дуже гнучкий у налаштуванні інтерфейс, що підтримує макроси. Про Emacs також є Вікі — [6].
  • EmEditor — платний редактор для Windows-систем. Забезпечує підсвічування тексту для різних форматів, модулів, однак інтерфейс вимагає вивчення.
  • JEdit [7]. — Відкрита програма — крос-платформний редактор, написаний мовою Java.
  • Kate [8]. — Відкрита програма — потужний розширюваний текстовий редактор із підсвічуванням синтаксису для маси мов програмування й розмітки (модулі підсвічування можна автоматично обновляти через мережу) та з гнучким у налаштуванні интерфейсом. Входить до складу KDE.
  • Sublime Text — пропрієтарний багатоплатформовий текстовий редактор. Підтримує плагіни на мові програмування Python.
  • Notepad — входить до складу Windows.
  • SciTE [9]. — Відкрита програма. Редактор із підсвічуванням синтаксису для багатьох мов програмування. Має широкі можливості налаштування й автоматизації.
  • Notepad++ — GPL, заснований на тім же рушії, що й SciTE. Має подібні можливості й зручний інтерфейс.
  • Vim [10]. — Відкрита програма. Розділяє процес редагування на режим уведення й командний. Дає необмежені можливості налаштувань і автоматизації.
  • GNU nano [11] — Редактор для командного рядка.
  • PSPad [12] — Текстовий редактор із підсвічуванням синтаксису, підтримкою скриптів та інструментами для роботи з HTML-кодом.
  • TEA [13] — Редактор із сотнями функцій обробки тексту й розмітки в HTML, XHTML, LaTeX, Docbook, Wikipedia.
  • AkelPad [14]- текстовий редактор з відкритим кодом для операційних систем Microsoft Windows, але може запускатись і в Wine та працювати під керуванням Unix систем, таких як Linux. Розповсюджується під ліцензією BSD.

Див. такожРедагувати

  • Текстовий процесор

ПриміткиРедагувати

  1. Кочергин В. И. Англо-русский толковый научно-технический словарь по системному анализу, программированию, электронике и электроприводу. — Томск: ОАО "НПЦ «Полюс», 2008. — Т. 1. — 652 с. — (В 2-х т.). — ISBN 5-7511-1937-1
  2. http://www.gtoal.com/ecce/ecce.html
  3. Толковый словарь по вычислительной технике = Computer Dictionary. — Microsoft Press, «Русская редакция», 1995. — С. 151-152. — 496 с. — ISBN 5-7502-0008-6.

ЛітератураРедагувати

  1. Кочергин В. И. Англо-русский толковый научно-технический словарь по системному анализу, программированию, электронике и электроприводу. — Томск: ОАО "НПЦ «Полюс», 2008. — Т. 1. — 652 с. — (В 2-х т.). — ISBN 5-7511-1937-1
  2. Толковый словарь по вычислительной технике = Computer Dictionary. — Microsoft Press, «Русская редакция», 1995. — С. 151—152. — 496 с. — ISBN 5-7502-0008-6.
  3. Васьків О. М. Текстовий редактор Word: навчальний посібник для виконання лабораторних завдань / О. М. Васьків, Ю. А. Стадник, А. Б. Орловська. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – 130 с.
  4. Основи інформатики.Підручник/Укладач:І.О.Яковлева. - Харків, 2003 - 186 с.
  5. Горгош Л.І. Текстові редактори та текстові процесори: навч.-метод. посіб. / Л.І. Горгош, Ю.Ю. Білак. - Ужгород: ПП «АУТДОР - ШАРК», 2016. - 128 с.