Текстовий процесор
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Те́кстовий проце́сор (англ. word processor) — комп'ютерна програма, що дозволяє виконувати операції набору, редагування та оформлення тексту.
Функції текстових процесорів зазвичай включають компонування і форматування тексту, широкі можливості роботи зі змістом і сторінками, розширений набір доступних символів, перевірку орфографії, впровадження в документ гіперпосилань, графіки, формул, таблиць й об'єктів. Деякі текстові процесори мають власну вбудовану скриптову мову для автоматизації операції з обробки документів.
Текстові процесори були одними з перших застосунків для підвищення продуктивності роботи в офісі, і разом з розвитком комп'ютерів пройшли значний шлях еволюції зі збагачення функціональністю і зручністю роботи.
Прикладами текстових процесорів є Microsoft Word, LibreOffice Writer, Abiword та інші.
Функціональність ред.
Типовими функціями текстових процесорів є:
- пакетне укладання листів за допомогою шаблонів і адресної бази даних
- індексація ключових слів та їхніх сторінок
- автоматичне укладання змісту документу і його секцій з відповідними сторінками
- перехресні посилання між секціями зі вказівкою сторінок
- оформлення виносок за номерами
- варіантність документа за допомогою змінних (наприклад номер моделі, артикул тощо)
- підтримка версій документу
Мовна підтримка з боку текстового процесора часто включає
- перевірку орфографії
- повідомлення про граматичні помилки, де такий висновок може зробити програма
- «тезаурус»—"скарбниця", тобто пропозиція варіантів правильного написання для слів, які програма вважає набраними помилково.
Інші поширені функції текстових процесорів, це
- групова робота над документом це не правда
- коментарі й анотації до документів
- підтримка малюнків, ілюстрацій і діаграм
- підтримка внутрішнього взаємопосилання
Статистика документу ред.
Більшість існуючих текстових процесорів пропонують можливість зібрати статистику про редагований документ. Вона зазвичай включає:
- Кількість символів, слів, речень, рядків, абзаців чи параграфів, кількість сторінок
- Довжину слів, речень і абзаців
- Час редагування
Звичайно, ця статистика не є досконалою: часто трапляються помилки, пов'язані з тонкощами визначення того чи іншого поняття. Тим не менше, зі статистики можна отримати корисну інформацію згаданого характеру, якщо в ній виникає потреба.
Використання ред.
Текстові процесори у бізнесі типово застосовують для укладання:
- анкет
- настанов
- листів
- договорів
- інструкцій з експлуатації
та інших документів, які вимагають особливого форматування тексту.
Освітні заклади мають справу з численними і часто об'ємними документами. Викладачі і студенти створюють тексти, що можуть налічувати сотні сторінок. Крім того, часто навчати учнів роботі з комп'ютером починають з освоєння текстових редакторів і процесорів. Ці навички стають першим досвідом.
Текстові процесори також використовують і для власних потреб, від листування і до писання віршів.
Текстові процесори ред.
Джерела ред.
- Технологія набору та верстки [Текст]: навч. посіб. / Д. В. Василишин, О. М. Василишин; за ред. О. В. Мельникова; рец.: О. М. Величко, М. С. Антоник, Ю. Ц. Жидецький. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2011. — 272 с. — 300 пр. — ISBN 978-966-322-190-8.