Відкрити головне меню

Вікі

веб-сайт, що дозволяє користувачам змінювати самостійно вміст сторінок

Ві́кі — веб-сайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що дозволяє користувачам змінювати самостійно вміст сторінок через браузер, використовуючи спрощену і зручнішу, порівняно з HTML, вікі-розмітку тексту.

Термін «Вікі» може також стосуватися програмного забезпечення для спільної роботи (англ. collaborative software), яке використовується як рушій вікі-сайтів[1].

Терміни «Вікі» з великої літери використовують стосовно WikiWikiWeb («ВікіВікіВеб») — першої вікі в історії, слово «вікі» з малої літери — для вікі-сайтів загалом. Слово «вікі» походить з гавайської мови й означає «хутко» або «швидко».

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Автобус «Вікі-Вікі» в міжнародному аеропорту Гонолулу.

У 1995 році Ворд Канінгем (Ward Cunningham) вигадав і назву «вікі», і концепцію — і сам створив перше втілення системи вікі. Він розпочав програмування веб-рушія WikiWikiWeb в 1994. Канінгемова консалтингова фірма з програмування Cunningham & Cunningham (названа в честь Ворда і його дружини Карен Канінгем) зареєструвала свій інтернет домен c2.com 23 жовтня 1994. А 25 березня 1995 року Ворд Канінгем встановив рушій WikiWikiWeb і Portland Pattern Repository[en] — першу вікі в історії на веб-сайт http://c2.com/. Вікі Ворда Канінгема залишається одним з найпопулярніших вікі-сайтів. Сучасне посилання на сайт WikiWikiWebhttp://wiki.c2.com/.

Канінгем узяв термін вікі від «вікі вікі», тобто «хутких» автобусиків, що функціонували в аеропорту Гонолулу. Вікі вікі — це було перше гавайське слово, яке Канінгем вивчив під час першого відвідання островів, коли працівник аеропорту сказав йому їхати з одного терміналу в інший автобусом вікі-вікі.

За словами самого Канінгема, «Я обрав термін „вікі-вікі“, щоб замінити надто хутку думку назвати цю штуку хуткою мережею.»

Наприкінці 20 століття вікі-сайти все більше визнаються як перспективний шлях розвитку приватних і публічних баз знань, і саме цей потенціал надихнув засновників енциклопедичного проекту Nupedia — Джимбо Вейлза (Jimbo Wales) та Ларрі Сенгера (Larry Sanger) — до використання технології вікі як основи електронної енциклопедії: так у січні 2001 року було створено енциклопедію 21 століття — «Wikipedia». Спочатку вона працювала на базі програмного забезпечення UseMod, але потім перейшла на власну відкриту базу кодів Mediawiki, яку тепер перебрали багато інших вікі.

Сьогодні Вікіпедія, а також окремо її англійська частина — найбільший вікі-портал у світі. Друге місце займає шведська версія. А от четвертим завбільшки свого часу була вікі Susning.nu (закрита в 2009 році) — база даних також шведською мовою, що використовує програмне забезпечення UseMod. Всеохопна природа Вікіпедії стала значущим чинником її росту, тоді як багато інших вікі є високоспеціалізованими. Дехто пов'язує швидке зростання Вікіпедії з рішенням не використовувати CamelCase у формуванні посилань на сторінки. У будь-якому разі, те, що вона є найбільшим вікі, призвела до того, що часом на неї посилаються як на Материнську вікі на менших вікі, спеціалізованих за темами.

Особливості вікіРедагувати

Вікі має наступні особливості:

  • Можливість багаторазово редагувати текст
  • Спеціальний тип розмітки — вікірозмітка
  • Наявність історії редагувань сторінки та можливість її перегляду всім охочим
  • Велика кількість авторів, доступ до редагування всім охочим
  • Зв'язок сторінок через гіперпосилання у тексті
  • Можливість миттєвого редагування статті та збереження змін
  • Наявність дуже простого для опанування редактора тексту.

ВандалізмРедагувати

Відкрита філософія більшості вікі — дозволяти будь-кому змінювати вміст — не гарантує, що наміри таких редакторів завжди добрі. Більшість публічних вікі уникають обов'язкових реєстраційних процедур. Однак багато з найбільших вікі-систем (включно з MediaWiki, MoinMoin, UseModWiki[en] та TWiki) мають певні методи з обмеження доступу до написання тексту. Деякі вікі-системи дають можливість забороняти редагування певним індивідуальним користувачам, чого можна досягти, блокуючи конкретні IP-адреси або імена користувачів, якщо вони відомі. Правда, з цим бувають і певні технічні проблеми.

Загальним способом захисту від настирливих «вандалів» є просто дозволити їм зіпсувати стільки сторінок, скільки ті бажають, знаючи, що ці сторінки легко відстежити та змінити назад після того, як вандал піде. Однак ця стратегія швидко може стати непрактичною, оскільки злість або почуття власної неповноцінності таких осіб можуть змусити їх систематично псувати чужі статті.

У разі надзвичайних ситуацій деякі вікі дозволяють перемикати бази даних в режим, коли вони доступні тільки для читання. Інші застосовують політику, що дозволяє продовжувати редагування тільки давнім користувачам, які зареєструвалися до якоїсь довільно обраної дати. Однак загалом кажучи, будь-яку шкоду, завдану «вандалом», можна швидко та легко виправити. Більшою небезпекою є дрібні помилкові правки, які складно перевірити. Приклад: зміни в датах випусків альбомів співаків, їхньої дискографії.

У крайніх випадках, багато вікі дають змогу захистити певні сторінки від редагування. Наприклад, захищені сторінки Вікіпедії можуть редагувати тільки адміністратори, які можуть також знімати такий захист. Але зазвичай вважають, що така практика суперечить основній філософії вікі, а тому її, як правило, уникають. Наприклад, англійська Вікіпедія водночас має, щонайбільше, кілька десятків захищених сторінок — із понад двох мільйонів (за даними на грудень 2007).

Вікі-проекти та Вікі-спільнотиРедагувати

Близько 1000 публічних вікі-спільнот перелічено тут:

В Україні відомі такі вікі-проекти та вікі-спільноти:

Безкоштовні вікі-хостингиРедагувати

Безкоштовні вікі-хостинги, чи вікі-платформи, чи, на англомовному жаргоні, вікі-ферми, — спеціалізовані веб-майданчики, які дозволяють будь-якому користувачеві інтернету створювати на їх базі вікіпроекти.

Переважно англомовні. Оскільки нас цікавить можливість створення україномовних вікі-сайтів, нижче подано багатомовні платформи, які дозволяють створювати сайти у тому числі українською мовою.

ПерелікРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати


англійською