Відкрити головне меню

KDE

спільнота яка розробляє вільне програмне забезпечення

KDE є міжнародною спільнотою яка розробляє вільне програмне забезпечення[1] розробка вільного та відкритого програмного забезпечення. Як центральний центр розробки, він надає інструменти та ресурси, які дозволяють спільну роботу над цим видом програмного забезпечення. До відомих продуктів належать KDE Plasma 5, KDE Frameworks та багато з кросплатформних программ, таких яз Krita чи digiKam призначений для запуску на Unix і Unix-like стільницях, та на Android.[2]

KDE
Тип Спільнота
Галузь Вільне програмне забезпечення
Засновано 14 жовтня 1996; 22 роки тому (1996-10-14)
Засновник(и) Маттіас Еттріх
Продукція KDE Plasma, KDE Frameworks, KDE Applications, Calligra Suite, Krita, KDevelop, digiKam, Amarok, Kirigami, та багато іншого
Дочірні компанії KDE Women[d]
Сайт www.kde.org

KDE у Вікісховищі?

Будучи одним з найбільш визнаних проектів KDE, Plasma є типовим середовищем стільниці на багатьох дистрибутивах Linux, наприклад, openSUSE,[3] Manjaro Linux, Mageia, Netrunner, OpenMandriva, Chakra, Kubuntu, KaOS та PCLinuxOS.

ОглядРедагувати

Спільнота KDE та їх роботу можна виміряти на наступних моментах:

  • KDE є однією з найбільших спільнот розвиваюче вільне програмне забезпечення.[4]
  • Більше 2500 учасників беруть участь у розробці програмного забезпечення KDE.[4] Близько 20 нових розробників кожен місяць вносять свій перший код.[4]
  • Програмне забезпечення KDE складається з понад 6 мільйонів рядків коду (не включаючи Qt).[4]
  • Програмне забезпечення KDE було переведено на більш ніж на 108 мов.[5]
  • Програмне забезпечення KDE доступне на більш ніж 114 офіційних FTP-дзеркалах у більш ніж 34 країнах.[6]
  • У всіх репозиторіях можна знайти дзеркало для читання Github.[7]

KDE ProjectsРедагувати

KDE Projects
 
 
Тип Вільне програмне забезпечення
Автор(и) Маттіас Еттріх
Репозиторій invent.kde.org
Операційна система UNIX-подібні операційні системи з X11 або Wayland, Windows, Android, MacOS
Написано на C++, Qt, QML та багато іншого
hide

KDE Projects у Вікісховищі?
Докладніше: KDE Projects

Є багато відомих проектів вільного програмного забезпечення, розроблених і підтримуваних спільнотою KDE.

Проект, який раніше називався KDE або KDE Software Compilation нині складається з трьох частин:

  • KDE Plasma, інтерфейс платформи для різних робочих областей, таких як Plasma Desktop або Plasma Mobile
  • KDE Frameworks, колекція з більш ніж 70 безкоштовних бібліотек, побудованих поверх Qt (раніше відомий як 'kdelibs' або 'KDE Platform')
  • KDE Applications

KDE PlasmaРедагувати

Докладніше: KDE Plasma 4 та KDE Plasma 5
 
KDE Plasma 5.16 світла та темна тема

KDE Plasma це технологія інтерфейсу користувача, яку можна легко налаштувати для роботи на різних форм-факторах, таких як настільні комп'ютери, нетбуки, планшети та смартфони або навіть вбудовані пристрої.[9]

Бренд 'Plasma' для графічних робочих просторів був введений з KDE SC 4.4.

Під час четвертої серії, крім Plasma 4 робоча область називалась Plasma Netbook і Plasma Active.[10]

Останній Plasma 5 містить такі робочі області:

  • Plasma Desktop для обчислювальних пристроїв, керованих мишкою або клавіатурою, таких як настільні комп'ютери або ноутбуки
  • Plasma Mobile для смартфонів
  • Plasma Minishell для вбудованих і сенсорних пристроїв,[11] як IoT або автомобілів
  • Plasma Media Center для телевізорів

KDE FrameworksРедагувати

Докладніше: KDE Platform 4 та KDE Frameworks 5

KDE Frameworks надають більше 70 безкоштовних і відкритих бібліотек, побудованих поверх Qt. Вони є основою для KDE Plasma і більшості програм KDE, але можуть бути частиною будь-якого проекту, який хотів би використовувати один або кілька його модулів.

KirigamiРедагувати

Kirigami є рамкою додатків Qml[2] розроблений Марко Мартін[12] що дозволяє розробникам писати програми, які виконуються на самому початку в Android, iOS, Plasma Mobile і будь-якому класичному середовищі Linux без коректування коду.

Він використовується, наприклад, за допомогою Лінуса Торвальдса і додаток для підводного плавання під водою Дірка Хохндельса, клієнт месенджера Banji,[13] Kaidan месенджер[14] та центр програмного забезпечення KDE Discover.

Прив'язкиРедагувати

Хоча в основному все написано на C ++, є багато прив'язок для інших доступних мов програмування[15] [16]:

  • Python
  • Ruby (Korundum, built on top of QtRuby)
  • Perl
  • C# (Тим не менш, поточний фреймворк для прив'язки до мов C# та інших .Net застарілий, а заміна лише компілюється на Windows).[17]

Ці та інші прив'язки використовують наступні технології:

  • Smoke: для створення прив'язок для Ruby, C# and PHP
  • SIP: для створення прив'язок для Python
  • Kross: Вбудовані сценарії для C ++ додатків, з підтримкою Ruby, Python, JavaScript, QtScript, Falcon та Java

ІсторіяРедагувати

Під час KDE SC 4, так звані KDE Platform складався з усіх бібліотек і служб, необхідних для KDE Plasma і додатків. Починаючи з Qt 5, ця платформа була перетворена на набір модулів, які тепер називаються KDE Frameworks. Ці модулі включають: Solid, Nepomuk, Phonon, і т.д. і мають ліцензію або в рамках LGPL, BSD, MIT або ліцензію X11.[18]

KDE ApplicationsРедагувати

KDE Applications - це комплект програмного забезпечення, що є частиною офіційного випуску KDE-додатків. Таких як Okular, Dolphin або KDEnlive, вони побудовані на KDE Frameworks і випущені на 4 місяця з нумерацією версій, що складається з YY.MM (наприклад, 18.12).

Інші проектиРедагувати

ExtragearРедагувати

 
Krita 4.0 pre-alpha скриншот

Програмне забезпечення, яке не є частиною офіційного пакету програм KDE, можна знайти в розділі "Extragear". Вони виходять за власним графіком і мають власні номери версій. Є багато таких програм, наприклад KTorrent, Krita або Amarok які в основному розроблені для перенесення між операційними системами і розгортаються незалежно від конкретної робочої області або середовища робочого столу. Деякі проекти складаються з декількох додатків, таких як Calligra Suite або Kontact.

KDE neonРедагувати

KDE neon це сховище програмного забезпечення, яке використовує Ubuntu LTS як основу. Вона спрямована на те, щоб забезпечити користувачів швидко оновленим програмним забезпеченням Qt і KDE, при цьому оновлення решти компонентів ОС з репозиторіїв Ubuntu за нормальних темпів.[19][20] KDE стверджує, що це не дистрибутив KDE, а найновіший архів пакетів KDE і Qt.

Існує "User" і два "Developer" видання KDE Neon.

WikiToLearnРедагувати

WikiToLearn, скорочено WTL, є одним з нових з усиль KDE. Це вікі (на основі MediaWiki, як Вікіпедія) що забезпечує платформу для створення та спільного використання підручників з відкритим вихідним кодом. Ідея полягає в тому, щоб мати величезну бібліотеку підручників для всіх і кого використовувати. Її коріння лежали Державний Університет Мілану, де група фізичних фахівців хотіла поділитися нотатками, а потім вирішила, що це для всіх, а не тільки для їхньої внутрішньої групи друзів. Вони стали офіційним проектом KDE, і його підтримали декілька університетів.

Структура спільнотиРедагувати

ТалісманРедагувати

 
Konqi, зелений дракон

Талісман спільноти KDE це малий веселий зелений дракон, якого зовуть Konqi (Конкі).[21]

ІсторіяРедагувати

ПочатокРедагувати

 
Маттіас Еттріх, засновник KDE

KDE (тоді називався K(ool) Desktop Environment) була заснована в 1996 році Маттіасом Еттріхом, студентом з Тюбінгенського університету. У той час його турбували певні аспекти у робочого стола Unix. Серед його турбот було те, що кожна з програм виглядала, відчувалася або працювала одинаково. Він запропонував створити не просто набір додатків, а робоче середовище, в якій користувачі могли б очікувати, що речі будуть виглядати, відчуватися і працювати послідовно. Він також хотів зробити цей робочий стіл простим у використанні; одна з його скарг на стільникові програми того часу полягала в тому, що вони були занадто складними для кінцевих користувачів. Його перший пост в Usenet викликав великий інтерес, і проект KDE народився.[22]

Ім'я KDE був задуманий як гра слова від існуючого Common Desktop Environment (CDE), доступний для Unix систем. CDE було створено середовище користувача X11, спільно розроблене HP, IBM і Sun через консорціум X/Open, з інтерфейсом і інструментами підвищення продуктивності на основі Motif графічного інструментарія віджетів. Він повинен був бути інтуїтивно простим у використанні настільним комп'ютерним середовищем.[23] Спочатку замість K було запропоновано застусовувати "Kool", але швидко вирішили, що з K не варто нічого робити. Тому KDE ініціалізм розширений до "K Desktop Environment" до того, як він був повністю відкинутий на користь KDE = Спільнота завдяки зусиллям ребрендингу.

Репозиціонування брендуРедагувати

24 листопада 2009 року Команда маркетингу KDE оголосила про ребрендинг компонентів проекту KDE, мотивованих сприйнятим переходом від побудови середовища робочого столу до більш широкого проекту навколо "спільноти людей, які створюють програмне забезпечення". Ребрендинг зосереджувався на знищенні акценту на середовищі робочого столу як на "просто іншому продукті", підкреслюючи як спільноту, так і інші технології, що надаються в якості програмного забезпечення KDE. Те, що раніше називалося KDE 4, розділилося на три частини: KDE Plasma Workspaces, KDE Applications, та KDE Platform (тепер KDE Frameworks) - у сукупності, як "KDE Software Compilation 4" (скорочено "KDE SC 4").[24] На сьогоднішній день назва "KDE" більше не означає "K Desktop Environment", для спільноти, яка виробляє програмне забезпечення.[25]

Історія ВипусківРедагувати

Версія Дата Інформация
14 Жовтня, 1996 Оголошена розробка KDE
K Desktop Environment 1 12 Липня, 1998
K Desktop Environment 2 23 Жовтня, 2000
K Desktop Environment 3 3 Квітня, 2002
KDE Software Compilation 4 11 Червня, 2008
KDE Plasma 5 15 Липня, 2014 Колишні KDE/KDE SC розділені на KDE Plasma, KDE Frameworks і KDE Applications

ВиноскиРедагувати

  1. About KDE. Процитовано 2012-01-25. 
  2. а б KDE Kirigami. KDE. Процитовано November 25, 2018. 
  3. Ryan Paul (2009-08-21). OpenSUSE community konfesses love for KDE, makes it default. Condé Nast Digital. Ars technica. Процитовано 2010-11-28. 
  4. а б в г KDE – Press page. KDE. Процитовано 2019-01-10. 
  5. KDE Localization statistics. 5 November 2010. Процитовано 2010-11-06. 
  6. the status of KDE mirrors. Архів оригіналу за 2010-11-23. Процитовано 2010-11-06. 
  7. KDE Github Mirror. github.com. 
  8. KDE e.V.
  9. The KDE Workspaces. Процитовано 2010-12-04. 
  10. Artur Souza (2010-12-03). KDE's Mobile Team Meets for First Sprint. KDE. KDE.NEWS. Процитовано 2011-01-01. 
  11. https://cgit.kde.org/scratch/mart/plasma-minishell.git/
  12. https://github.com/KDE/kirigami/graphs/contributors
  13. https://youtube.com/watch?v=LjyKtusCy2Y
  14. https://github.com/KaidanIM/Kaidan
  15. The KDE development platform. Процитовано 2010-11-26. 
  16. Development/Languages - KDE TechBase. Techbase.kde.org (2012-07-12). Retrieved on 2013-07-17.
  17. Qyoto. Процитовано 2015-01-18. 
  18. KDE Licensing Policy. Процитовано 2010-11-06. 
  19. KDE neon. KDE. Процитовано June 20, 2016. 
  20. Q&A: Jonathan Riddell on the release of KDE neon User Edition 5.6. CIO.com. June 9, 2016. Процитовано June 20, 2016. 
  21. KDE-Clipart page. Процитовано 2010-11-20. 
  22. (14 October 1996). "New Project: Kool Desktop Environment (KDE)". de.comp.os.linux.misc. (Google Groups). Retrieved on 2010-12-04.
  23. COSE Update FYI. Архів оригіналу за 2012-02-07. Процитовано 2010-11-06. 
  24. Stuart Jarvis (2009-11-24). Repositioning the KDE Brand. KDE. KDE.NEWS. Процитовано 2010-11-13. 
  25. Jos Poortvliet (2014-07-16). Repositioning the KDE Brand. Процитовано 2014-07-27. 

Майданчик тенетРедагувати

Дивись такожРедагувати