Відкрити головне меню

Тамаш Гриб (псевд.: Гліба, Т; Н-ка; Небарака; Антон; Т.; Т. Г.; Т-г; Т-ш; A. N; G-be; Ge, Tomasz; N-ka, A.; Niebaraka, Anton; T. (лат.); Т. Н. (лат.), Тита, В.)[1] (19 березня 1895(18950319), с. Поляни, Свенцянський повіт, Віленська губернія (нині Сморгонський район[2] Гродненської області) — 21 січня 1938, Прага, Чехословаччина)  — білоруський суспільно-політичний і культурний діяч, Міністр внутрішніх справ БНР, Міністр землеробства БНР.

Тамаш Гриб
біл. Тамаш Тамашавіч Грыб
Тамаш Гриб

Міністр внутрішніх справ БНР
Час на посаді:
1918 — 1918
ПопередникКузьма Черешанка
Наступникне було

Міністр землеробства БНР
Час на посаді:
21 лютого 1918 — липень 1918
Попередникне було
НаступникАркадій Смолич

Народився19 березня 1895
с. Поляни, Свенцянський повіт, Віленська губернія (нині Сморгонський район, Гродненська область
Помер21 грудня 1938 (42 роки)
Прага, Чехословаччина
Політична партіяБілоруська партія соціалістів-революціонерів
ДружинаМеделко Павліна Вінсентівна, Бадунова Палута
Професіяжурналіст

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в селі в бідній селянській родині. Навчався в Петербурзькому психоневрологічному інституті, де зблизився з білоруським рухом. З 1914 року — в армії, учасник Першої світової війни. Делегат І Всебілоруського з'їзду (грудень 1917 року), на якому був заарештований радянською владою . Один з авторів статутних грамот БНР, член Ради БНР і її Виконкому (1918), обіймав посади міністра землеробства і міністра внутрішніх справ. Входив до Центральної Білоруської військової ради. Один з лідерів Білоруської партії соціалістів-революціонерів. Учасник 3-го Всеросійського з'їзду Рад (1918). У 1918 році читав лекції на курсах білорусознавства в Мінську. На початку 1919 року видавав у Вільнюсі газету «Громадянин». З квітня 1919 року — в Гродно, де працював у газеті «Рідний край», потім — у Мінську. Двічі в 1919 році був ув'язнений польською владою за білоруську незалежницьку діяльність.

Наприкінці 1920 року виїздить до Ковно, бере участь у виданні газети «Селянська частка». Учасник Всебілоруської політичної конференції (Прага, 1921). З 1922 року — в Чехії. Закінчив філософський факультет Карлового університету (1928). Створив у Празі Білоруське (Кривицьке) культурне товариство імені Ф. Скорини. Активно працював у громаді Білоруського студентського союзу. Брав участь у роботі Білоруської Ради в Празі. З 1930 року працював там у Слов'янській бібліотеці. У 1934-1938 роках — завідувач білоруського іноземного архіву в Празі. Друкував статті на теми історії, суспільної думки, національно-політичного життя Білорусі в журналах «Студентська думка», «Світанок», «Iskry Skaryny». Перекладів публіцистику з російської та чеської мов. Укладав бібліографію білорусознавства.

Цікаві фактиРедагувати

  • Тамаш Гриб тісно дружив з одним із засновників російської партії соціалістів-революціонерів і головою Всеросійських установчих зборів Віктором Черновим . На жалобній промові на його смерть Чернов сказав такі слова: «Тамаш… вмів до кінця перетерпіти всі наслідки прийнятої ним лінії поведінки, вмів життєвий келих, посланий мачухою-історією, пити до дна… I коли Тамаш Гриб залишив нам значний політичний заповіт, то поруч з ним він залишив i другий — чисто людський. Так дорожіть же цим заповітом, i нехай він буде зерном, яке дасть в серцях наших живі сходи».[3]
  • Виведений в романі Генріха Далідовича «Свій дім» під ім'ям Боровик.[4]

ТвориРедагувати

  • Да пытаньня аб паходжаньні гэрбу Пагоня // Іскры Скарыны. — 1935. — № 5. — С. 69—77[5].
  • Што такое нацыянал-дэмакратызм // Іскры Скарыны. — 1935. — № 5. — С. 4—48[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Гриб, Т.
  • Шутовіч Я. [стаття] // колосся № 1 (14), 1938.
  • З рукописної спадщини Фоми Гриба // Спадщина № 3-1996. С. 103—123
  • 18-21 лютого 1918 року — дні історичного перелому
  • Перадрук.: Грыб, Т.
  • Перадрук.: Грыб, Т.
  • ПосиланняРедагувати