Меделко Павліна Вінсентівна

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Павліна Вінсентівна Меделко, псевдоніми Павлінка, криптоніми — М. (біл. Паўліна Вінцэнтаўна МядзЁлка; *12 (24) вересня 1893(18930924), Будслав, Вілейський повіт, Вільнюська губернія, тепер Медельський район Мінської області — †13 лютого 1974, Будслав) — білоруська артистка, педагог, мемуаристка.

Меделко Павліна Вінсентівна
біл. Паўліна Вінцэнтаўна Мядзёлка
ПсевдоПаўлінка
Народилася12 (24) вересня 1893
Будслав, Вілейський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Померла13 лютого 1974(1974-02-13) (80 років)
Будслав, Мядельський район, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР
ПохованняBudslaw Catholic Cemeteryd
Країна Російська імперія
 Польська Республіка
 Латвія
 СРСР
Діяльністьписьменниця, акторка театру, освітянка
Alma materInstitute of Industrial Management, Economics and Traded (1914)
Знання мовбілоруська
ЗакладDzvinsk State Belarusian Gymnasiumd, Q13028798?, Інститут білоруської культури і Білоруська сільськогосподарська академія
ПартіяБілоруська партія соціалістів-революціонерів (1924)
У шлюбі зТамаш Гриб
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Біографія

ред.

Закінчила Глибоцьке церковноприходське училище. З 1907 році мешкала в Ризі, навчалася на вечірніх курсах для дорослих. З 1909 у Вільнюсі займалася у приватній жіночій гімназії Надюрової та Райсмілер. Там зблизилася з вільнюським білоруським та соціалістичним рухами. Восени 1912 року, після закінчення гімназії, відправилася у Петербург на Вищі комерційні курси, які закінчила у 1914 році. У 1913 році виконала роль Павлінки у перербурзькій прем'єрі п'єси Янки Купали.

Під час Першої світової війни перебувала в евакуації в Царицині. З осені 1916 року у Петрограді працювала секретарем Білоруського комітету допомоги жертвам війни. У 1917 році працювала в Києві, у Спілці міст. У жовтні 1917 року за домовленістю з княгинею Магдаленою Радзивіл організувала білоруську школу в селі Жорнівка Ігуменського повіту. Після того як у квітні школа була закрита, Павліна Вінсентівна переїхала до Мінська. Працювала викладачкою, брала участь у постановах Першого товариства білоруської драми та комедії. Відвідувала Вільнюс та Гродно.

З 1918 року друкувала свої вірші. З весни 1919 року працювала інспектором білоруських шкіл, керівником Громади білоруської молоді і драматичного гуртка у Гродно. 20 липня була заарештованою польською владою за участь у видані газети «Рідний край» (Гродно), де, до речі, і друкувалася. З початку 1920 року перебувала у Мінську, керувала жіночою школою. Знову була заарештована зі своїм чоловіком Т. Грибом польською владою у травні 1920 року. Перед наступом Червоної армії була вивезена у Варшаву, сиділа у в'язниці Вронки на Познанщині.

Після звільнення вона була направлена на проживання в Лодзь з забороною переїжджати до «східних околиць». Використавши підроблені документи вона виїхала у Вільнюс, потім, у лютому 1921, потрапила в Литву. У Каунасі займалася видавництвом агітаційної літератури, спрямованої проти польської окупації Західної Білорусі. Друкувалася у газеті «Селянська доля».

З осені 1921 року за пропозицією Т. Гартного працювала у видавничому відділі при радянському посольстві у Берліні. У 1922 році переїхала у Латвію, викладала у білоруській гімназії у Двинську ()тепер Даугаупілс. У травні 1924 року була заарештована латиськими органами разом з іншими викладачами. Була виправдана судом у квітні 1925 року.

22 травня 1925 року разом з братом приїхала в БРСР. Працювала в секторі мистецтва Інбілкульту. У 1927—1030 роках викладала білоруську мову у Гороцькій сільськогосподарчій академії. Була заарештована ДПУ БРСР 18 липня 1930 року у справі «Спілки визволення Білорусі»; була вислана у Казань.

З осені 1932 року викладала російську мову і літературу в одній з московських шкіл Влітку 1947 року переїхала в Будслав. До 1958 року працювала викладачкою. В Будславі написала свій найзначніший твір — мемуари «Стежинами життя», які частинами почали друкуватися з 1958 року (окремим виданням вийшли в 1974 році; друга частина була надрукована в 1993). Заслужена діячка культури Білорусі (1966).

Творі

ред.
  • Мядзёлка П. В. Сцежкамі жыцця. — Мн .: Лімарыус, 2018. — 610 с. — (Беларуская мемуарная бібліятэка). — 300 экз. — ISBN 978-985-6968-69-6.