Відкрити головне меню
С-60 в Артилерійському музеї Санкт-Петербурга
Гармата C-60 в Музеї ВПС, авіабаза Хацерім (Hatzerim), Ізраїль. 2006

С-60 — радянський зенітно-артилерійський комплекс, що використовує зенітні гармати АЗП-57 калібру 57 мм (розроблені в середині 1940-х років), широко поширений у світі.

РозробкаРедагувати

Проектування 57-мм автоматичної зенітної гармати було розпочато 1944 року в НДІ-58 в ЦАКБ Василя Грабина[ru] під керівництвом Льва Локтєва[ru] на основі теоретичних розробок Михайла Логінова[ru]. Нова модель була призначена замінити існуючі 37-мм зенітні гармати M1939. Дослідний зразок гармати АЗП-57 УСВ випробували наприкінці 1946 року на Донгузькому полігоні, виявлені недоліки були усунуті. Гармата прийнята на озброєння Радянської Армії в січні 1950 року під назвою «57-мм зенітна автоматична гармата АЗП-57». У тому ж році почалося її серійне виробництво на заводі № 4 ім. Ворошилова[ru] в Красноярську.

АЗП-57 комплексу С-60 стала першою радянською польовою зенітною гарматою, наведення якої здійснювалося дистанційно. Вона встановлена на чотириколісному шасі, що дозволяє буксирування за допомогою військової вантажівки (6x6) або гусеничного артилерійського тягача. Для переведення гармати з похідного в бойове положення обслузі потрібна 1 хвилина, навпаки — 2 хвилини.

Бойове застосуванняРедагувати

У Сухопутних військах ЗС СРСР застосовувався до кінця 80-х (в період Афганської війни). Останньою військовою частиною, на озброєнні якої стояв комплекс С-60, був 990-й зенітний артилерійський полк (990-й зап) 201-ї мотострілецької дивізії. Зенітні батареї 990-го зап несли бойову охорону аеропорту м. Кундуз.

С-60 експортувався в багато країн світу та неодноразово застосовувався у військових конфліктах. Гармати цього комплексу широко використовувалися в системі ППО Північного В'єтнаму під час В'єтнамської війни, показавши високу ефективність при стрільбі по цілях на середніх висотах, а також арабськими державами (Єгипет, Сирія, Ірак) в арабо-ізраїльських конфліктах та ірано-іракській війні. Морально застаріла до кінця XX століття, С-60, в разі масованого застосування, все ще здатна знищити сучасний літак класу винищувач-бомбардувальник, що було продемонстровано під час війни в Перській затоці 1991 року, коли іракські обслуги з гармат цього комплексу зуміли збити кілька американських та британських літаків.

На сьогодні в Росії комплекс знаходиться на консервації. Незважаючи на це, офіцерів-командирів обслуги випускали аж до 2007 року. У військах офіцери, підготовлені (переважно, в рамках військових кафедр) для обслуговування АЗП-57 комплексу С-60, для подальшого несення служби проходять перенавчання на інші види протиповітряного озброєння.

Технічні даніРедагувати

  • Тип зброї: одноствольна автоматична гармата;
  • Калібр: 57 мм;
  • Снаряд: 57 × 348 мм SR;
  • Принцип дії: використанні енергії віддачі при короткому ході ствола;
  • Довжина: 8,5 м;
  • Довжина ствола: 4110 мм;
  • Нарізи: 24 шт;
  • Маса в бойовому положенні: 4,8 т;
  • Зона обстрілу по дальності: 4000 м (оптичний приціл), 6000 м (радіолокаційний приціл);
  • Зона обстрілу по висоті: 4000 м;
  • Максимальна швидкість повітряної цілі: 300 м/с;
  • Швидкострільність: 105 — 120 пострілів/хв;
  • Практична швидкострільність: 70 пострілів/хв;
  • Найбільший кут піднесення: 87°;
  • Кут нахилу: -2°;
  • Початкова швидкість снаряда: 1000 м/с;
  • Вага вражаючої частини снаряда: 2,8 кг;
  • Боєприпаси: ОТ, ОЗТ, БЗТ, БРТ;
  • Обслуга: 6-8 осіб.

МодифікаціїРедагувати

  • АК-725: Морська артилерійська установка на базі гармати С-60. Прийнята на озброєння 1958 р.
  • ЗСУ-57-2: Самохідна зенітна установка з двома гарматами С-60 (індекс установки С-68).
  • Розглядався проект її використання в новій башті при модернізації танка ПТ-76[1]

ОператориРедагувати

 
Нинішні та колишні екплуатанти С-60.

  Монголія — деяка кількість, станом на 2007[2]

КолишніРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. модернізований танк ПТ-76Б
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап The Military Balance 2007 / C. Langton. — London: Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — 450 p. — ISBN 1-85743-437-4, pp. 70-358
  3. китайська копія С-60

ПосиланняРедагувати

  • С-60 на сайті «Вісник ППО»

ЛітератураРедагувати

  • Шунков В. Н. Артилерія. — Мн.: Попурі, 2001. — 704 с.