Сунтар-Хаята

гірський хребет

Сунта́р-Хаята́ (рос. Сунтар-Хаята, якут. Сунтаар Хайата) — гірський хребет що височіє уздовж межі Республіки Саха на півночі з Амурською областю та Хабаровським краєм на півдні, Росія, вододіл Алдана, Індигірки і річок Охотського узбережжя. Довжина 450 км, висота до 2 959 м (гора Мус-Хая).

Сунтар-Хаята
Suntarhayata5.jpg

62°36′ пн. ш. 140°53′ сх. д. / 62.600° пн. ш. 140.883° сх. д. / 62.600; 140.883Координати: 62°36′ пн. ш. 140°53′ сх. д. / 62.600° пн. ш. 140.883° сх. д. / 62.600; 140.883
Країна Flag of Russia.svg Росія
Тип гірський хребет
Висота 2959 м і 2136 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 2120884
Сунтар-Хаята. Карта розташування: Росія
Сунтар-Хаята
Сунтар-Хаята
Сунтар-Хаята (Росія)
CMNS: Сунтар-Хаята у Вікісховищі
Сунтар-Хаят в червні

Північною частиною хребта проходить Колимське шосе R504 [1]

ГеографіяРедагувати

Сунтар-Хаята має завдовжки приблизно 450–550 км, а завширшки – 60 км. [2][3] Гора Мус-Хая заввишки 2959 м, розташована в Республіці Саха, є найвищою точкою хребта. [2] Гора Берилл[en], заввишки 2933 м є найвищою вершиною Хабаровського краю. Гора Хакандя[en][4]ультра-пік заввишки 2615 м. [5]

Хребет Сунтар-Хаята географічно є південно-східним продовженням Верхоянського хребта. До середини 20 століття він розглядався як окремий хребет разом із хребтом Скелястий[en], з найвищою точкою 2017 м, і Сетте-Дабаном, з найвищою точкою 2017 м на південному заході. На південь від хребта розташоване Юдомо-Майське нагір'я [6], а на північний схід — Верхньоколимське нагір'я. [7]

Хребти другого порядкуРедагувати

Хребет Сунтар-Хаята має у своєму складі декілька хребтів другого порядку, [8] хребет Нет-Тага, хребет Юдома і хребет Кухтуй.

ГідрографіяРедагувати

Сунтар-Хаята — вододіл між річкою Алдан, сточищем Лени та Індигіркою — як Північного Льодовитого океану, так і Охотського моря.

Деякі з основних водотоків, що мають витоки на хребті — Тири[en], Томпо[en], Аллах-Юнь і Юдома, що належать до басейну Лени, Хастах і Тарин-Юрях — до басейну Індигірки, Кулу[en] — до басейну річки Колими, Охота, Ульбея, Іня[en], Кухтуй і Яна[en] впадають в Охотське море. [6]

На хребті знаходяться найпівденніші льодовики російського Далекого Сходу за межами Камчатки. ref>"Global glacier changes: facts and figures: Northern Asia", United Nations Environment Programme, archived 30 January 2018 from the original on the Wayback Machine</ref> Їхній стан невідомий.

ГеологіяРедагувати

Складний ефузивами і гранітами. Площа заледеніння 204 км², нижче розташовується пояс таринів площею близько 800 км².

ФлораРедагувати

Нижня частина схилів покрита модриновим рідколіссям; вище — гірська тундра.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 458(рос.)