Відкрити головне меню

Колима́ (рос. Колыма́, якут. Халыма) — річка на північному сході Росії (Якутія, Магаданська область). Довжина — 2129 км, сточище — 643 тис. км².

Колима
Мост через Колыму.jpg
Міст через Колиму
Kolymarivermap.png
69°37′45″ пн. ш. 161°29′26″ сх. д. / 69.62944444002778255° пн. ш. 161.49083333002775476° сх. д. / 69.62944444002778255; 161.49083333002775476
Витік Охотсько-Колимське нагір'я
• координати 62°17′30″ пн. ш. 147°43′57″ сх. д. / 62.29190000002777339° пн. ш. 147.73250000002775550° сх. д. / 62.29190000002777339; 147.73250000002775550
Гирло Колимська затока
Східно-Сибірського моря
• координати 69°33′05″ пн. ш. 161°21′51″ сх. д. / 69.551400000027783221° пн. ш. 161.36420000002777897° сх. д. / 69.551400000027783221; 161.36420000002777897
Країни: Росія Росія
Площа: 643 000 км² км²
Регіон Магаданська область і Республіка Саха
Довжина 2129 км
Середньорічний стік 3800 м³/с
Притоки: Анюй
Водойми в руслі Kolyma Reservoir[d]
код ДВР Росії 19010100112019000000019
GeoNames 2124398
Колима у Вікісховищі?

Річка утворюється від злиття річок Аян-Юрях і Кулу, що беруть початок на Охотсько-Колимському нагір'ї. Впадає у Колимську затоку Східно-Сибірського моря трьома головними протоками: Кам'яна Колима — права, судохідна, Походська Колима і Чукоч'я. Довжина дельти — 110 км, площа — 3000 км².

Зміст

ГідрологіяРедагувати

 
Дебін за Колимою осіннього ранку
 
Вид зі сторони Зирянки

Живлення річки змішане: снігове (47 %), дощове (42 %) і підземне (11 %). Повноводність з середини травня по вересень. Розмах коливань рівня до 14 м. Середньорічні витрати води — біля Середньоколимська (641 км від гирла) 2250 м³/с, найбільший — 25 100 м³/с (червень), найменший — 23,5 м³/с (квітень). Річний стік в гирлі 123 км³ (3900 м³/с). Середній річний стік наносів 5,5 млн т. В літній час рівень води в Колимі падає, і лише в період дощів спостерігається підйом води та утворення короткочасних паводків. Температура води у річці низька — 10—15 °C, і лише на спокійних ділянках наприкінці липня — початку серпня досягає 20—22 °C. Замерзає в середині жовтня, рідше наприкінці вересня. Перед льодоставом льодохід і шугохід, тривалістю від двох діб до місяця, зажори. Взимку наледеніння, руслові та обширні ґрунтові. Крига скресає в другій половині травня — на початку липня. Льодохід триває від 2 до 18 діб.

Спостереження за водним режимом річки проводилось протягом 23 років (19782000) на станції в поселені Колимське, розташованого за 283 км від гирла, впадіння її в Колимську затоку[1]. Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут у цей період становила 3254,33 м³/с для водного басейну 526 000 км², що становить близько 82 % від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що річка розкривається в кінці травня — на початку червня, замерзає в середині жовтня, рідше в кінці вересня. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 186,53 м³/с (у квітні), що становить всього 1,25 % від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить — 14 901,87 м³/с і показує надзвичайно високу амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 30,6 м³/с (у квітні 1979 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 26 201 м³/с (у червні 1985 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Колима
за 23 роки спостереження (1978-2000) на станції: Колимське (за 283 км від гирла), м³/с:
 

Господарське використанняРедагувати

СудноплавствоРедагувати

Колима судноплавна від гирла річки Бахапча (регулярне судноплавство — від Сеймчана); навігація 4-5 місяців. Основні порти: Сеймчан (Колимське), Зирянка і в гирлі Черський (Зелений Мис).

ГідроенергетикаРедагувати

На річці розташована Колимська ГЕС, яка забезпечує електроенергією більшу частину Магаданської області та Магадана, строится Усть-Середньоканська ГЕС.

В басейні Колими — родовища золота.

В низинах рибний промисел (ряпушка, муксун, сиг, нельма, омуль).

Концентраційні табориРедагувати

В басейні Колими на початку 1930-х років розмістили групу концтаборів, які входили в систему «Дальстроя». До 1955 року в цих таборах перебувало 3,5 мільйонів в'язнів, серед яких значна частина українців та росіян.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати