Відкрити головне меню

ГеографіяРедагувати

Географічні координати: 62°21' пн. ш. 150°46' сх. д. Часовий пояс — UTC+10.

Відстань до районного центру, селища Ягодне, становить 72 км, а до обласного центру — 451 км[2]. Через селище протікає річка Колима. На 4 км вище за течією Колими розташована річка Дебін.

ІсторіяРедагувати

Селище побудоване в 1935 році поблизу раніше організованої в цьому місці переправи через Колиму. Спочатку поселення носило назву Переправа.

5 травня 1937 року через річку було завершено будівництво моста, через що згідно наказу по Дальстрою від 28 червня 1937 року селище отримало сучасну назву, яка в перекладі з якут. дъэбин — «іржа»[3]. Причиною такої назви, очевидно, стали сопки червонувато-жовтого кольору, які оточують долину річки[3].

У кінці 1940-х років у Дебін переведена Центральна лікарня Управління Північно-Східних виправно-трудових таборів (УПСВТТ). У літературі і в спогадах тих років вона відома як Центральна лікарня «Лівий берег». У 1950-60 роках на базі лікарні існувало медичне училище, де навчалися студенти з Магаданської області, Якутії та Чукотки[4]. У Дебінській лікарні лікувався, а потім працював фельдшером письменник Варлам Шаламов — автор «Колимських розповідей»[5].

На початку 1990-х років у селищі продовжували працювати пошта, кінотеатр, школа і дитячий садок[4].

У 2014 році поблизу Дебіна через річку Колиму було побудовано новий міст із двосмуговим рухом[6].

НаселенняРедагувати

Чисельність населення за роками:

1959[7] 1970[8] 1979[9] 1989[10] 2002[11] 2010[12] 2014[1]
4759 2037 2921 2387 921 721 698

За даними перепису населення 2010 року на території селища проживала 721 особа. Частка чоловіків у населенні складала 49,9% або 360 осіб, жінок — 50,1% або 361 особа[12].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Чисельність населення станом на 1 січня 2014 року
  2. Паспорт муниципального образования «Ягоднинский муниципальный район» за 2010–2014 гг. Архівовано 28 січень 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  3. а б Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь северо-востока СССР. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1989. — С. 92. — 15 000 прим. — ISBN 5-7581-0044-7.
  4. а б Паникаров И. А. История поселков Центральной Колымы. — Магадан : АО «МАОБТИ», 1995. — С. 39-45.
  5. Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь северо-востока СССР. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1989. — С. 92. — 15 000 прим. — ISBN 5-7581-0044-7.
  6. В Магаданской области сдан новый современный мост через Колыму(рос.)
  7. Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 23 серпень 2011. Процитовано 27 січень 2015. 
  8. Перепись населения СССР 1970 года. Архів оригіналу за 23 березень 2012. Процитовано 27 січень 2015. 
  9. Перепись населения СССР 1979 года. Архів оригіналу за 23 березень 2012. Процитовано 27 січень 2015. 
  10. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
  11. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек
  12. а б Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Магаданской области (часть 1). Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 27 січня 2015. 

ПосиланняРедагувати