Стефкове

село в Польщі

Стефкове (пол. Stefkowa) — лемківське село в Польщі, у гміні Вільшаниця Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 653 особи (2011[1]).

Село
Стефкове
пол. Stefkowa
Церква в Стефковій

Координати 49°28′00″ пн. ш. 22°28′00″ сх. д. / 49.4667° пн. ш. 22.4667° сх. д. / 49.4667; 22.4667

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Вільшаниця
Перша згадка 1489
Висота центру 389  м
Населення 653 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-722
Автомобільний код RLS
SIMC 0358434
GeoNames 758199
OSM 2973171 ·R (Ґміна Вільшаниця)
Офіційний сайт stefkowa.eu
Стефкове. Карта розташування: Польща
Стефкове
Стефкове
Стефкове (Польща)
Стефкове. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Стефкове
Стефкове
Стефкове (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Розташування

ред.

Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною. Знаходиться на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини.

 
Церква св. Параскеви

Історія

ред.

Поселення Стефова Воля на волоському праві було згадано 1489 року. Ним володів рід Кмітів гербу Шренява. В середині XVI ст. належала магнатам Стадницьким. Входило до Перемишльської землі Руське воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1890 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалося 159 будинків і 992 мешканці, з них 859 греко-католиків, 73 римо-католики і 60 юдеїв.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Вільшаниця.

На 01.01.1939 в селі було 1450 жителів, з них 1250 українців-грекокатоликів, 130 українців-римокатоликів, 30 поляків і 40 євреїв[2].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області село було передане до складу Польщі, а українське населення піддане етноциду. Частина насильно виселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[5], а на їх місце поселені поляки.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

ред.

З 1526 року тут існувала церква св. Параскеви. Нову дерев'яну церкву збудували і освятили в 1840 на місці старої. До 1947 р. в селі була парафіяльна греко-католицька церква, яка належала до 1924 р. до Ліського деканату, а надалі — до Устрицького деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців у ході операції «Вісла» церква стояла покинутою до 1953, коли її пристосували під філіальний костел Непорочного Зачаття Діви Марії. Входить до маршруту Шлях дерев'яної архітектури Підкарпатського воєводства.

Демографія

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 331 61 227 43
Жінки 322 59 187 76
Разом 653 120 414 119

Відомі особистості

ред.

В селі народилися:

Пам’ятки

ред.

В селі знаходиться курган «Татарська могила», де мав би бути захороненим полеглий татарський хан. При будівництві Першої угорсько-галицької залізниці 1872 р. віднайшли скарб з прикрас бронзової доби.

Примітки

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стефкове

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

ред.

Література

ред.