Степанівка (Миргородський район)
Степа́нівка (у XIX ст. ще звалось Грабщина) — село Великобагачанського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 492 особи. Входить до складу Великобагачанської селищної громади.
село Степанівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Миргородський район |
Тер. громада | Великобагачанська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA53060030230090598 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 492 (2001 рік) |
Площа | 1,307 км² |
Густота населення | 376.43 осіб/км² |
Поштовий індекс | 38332 |
Телефонний код | +380 5345 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°42′20″ пн. ш. 33°38′56″ сх. д. / 49.70556° пн. ш. 33.64889° сх. д. |
Відстань до районного центру |
15 км |
Найближча залізнична станція | Гоголеве |
Відстань до залізничної станції |
34 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38332, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Степанівка |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.Село Степанівка знаходиться на відстані до 1,5 км від сіл Якимове, Багачка Перша та Стефанівщина. Селом протікає пересихаючий струмок із загатою.
Віддаль від центру громади — 15 км, від найближчої залізничної станції Гоголеве — 34 км.
Історія
ред.Село Степанівка виникло в першій половині XIX ст. і належало до Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії.
За переписом 1859 року у власницькому селі Степанівці було 12 дворів, 82 жителя.
Село було власністю заможного землевласника Стефановича Данила Яковича.
У 1861 році за сприяння і кошти Позена Михайла Павловича в селі була збудована дерев'яна церква.
На карті 1869 року поселення було позначене як хутір Стефанівщина.
За переписом 1900 року в селі Степанівка (Грабщина) Родионівської волості Хорольського повіту Полтавської губернії була Степанівська селянська громада, що об'єднувала 127 дворів, 998 жителів, була школа грамоти.
У 1912 році в селі Степанівці було 1032 жителя, діяла церковнопарафіяльна школа.
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
Станом на 1 лютого 1925 року село було центром Степанівської сільської ради Остапівського району Лубенської округи.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 83 мешканця, в тому числі встановлено імена 8 загиблих.[1]
З 16 вересня 1941 по 14 вересня 1943 року Степанівка була окупована німецько-фашистськими військами.
У 1957 році в селі було встановлено пам'ятники воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни, та на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 року.
У 1958 році місцеві колгоспи ім. Ворошилова, ім. Дзержинського та ім. Будьонного об’єднали в один. Його вирішили назвати "Комунаром" на честь комуни "Червона левада", яка колись діяла у с. Стефанівщина. Господарство мало високі економічні показники, які визнавалися одними з кращих в районі, впевнено утримуючи лідируючі позиції протягом багатьох років.
У 1969 році в селі відкрили нову школу, яка працює дотепер.
До 2016 року орган місцевого самоврядування — Степанівська сільська рада.
Відомі люди
ред.- В селі народився Ганущенко Володимир Васильович (1922–1944) — Герой Радянського Союзу
- Фундатор дерев’яної Степанівської церкви Позен Михайло Павлович (1798–1871) — благодійник, статс-секретар, таємний радник
-
Позен Михайло Павлович
Економіка
ред.- ПП "Комунар"
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Степанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
- Будинок культури
- Бібліотека
Пам'ятки історії
ред.- Пам'ятник В. І. Леніну
- Пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни
- Пам'ятник на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 року
- Пам’ятна дошка та пам’ятник-погруддя на честь Героя Радянського Союзу В. В. Ганнущенка
- Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років
Примітки
ред.- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 39