Стать індивіда визначається анатомією репродуктивної системи та вторинними статевими ознаки. Ґендер може стосуватись соціальних ролей на основі статі (ґендерна роль) або самовизначення на основі внутрішнього усвідомлення (ґендерної ідентичності).[1] [2] [3] [4] Термінологічне розмежування біологічної статі та ґендеру як ролі ввів сексолог Джон Моні у 1955 році. До цього академічне вживання слова ґендер здебільшого обмежувалось граматичними категоріями роду.[5] [6]

У побутовій мові стать і ґендер іноді використовуються як взаємозамінні.[7] [8] Деякі словники та навчальні дисципліни дають їм різні визначення, інші - ні. Деякі мови, такі як німецька чи фінська, не мають окремих слів для статі та ґендеру, і різницю проводять контекстуально. Серед вчених термін статеві відмінності (у порівнянні з ґендерними відмінностями) зазвичай застосовується до статево диморфних рис, спричинених наслідками статевого добору.[9] [10]

Визначення у словникахРедагувати

Термін стать позначено як відмінний від ґендеру в Оксфордському словнику англійської мови. Так, стать «має на увазі біологічні відмінності».[11] Ґендер там же визначається як «евфемізм для статі людини, часто призначений для підкреслення соціального та культурного, на противагу до біологічних відмінностей між статями», причому найраніший приклад наводиться у 1963 р.[12] Американський словник спадщини (5-е видання) в примітках щодо використання терміну додає:

Деякі люди стверджують, що слово стать має бути зарезервоване для посилання на біологічні аспекти буття чоловічої чи жіночої статі або сексуальної активності, і що слово ґендер слід використовувати лише для позначення соціокультурних ролей... У деяких ситуаціях ця різниця дозволяє уникнути двозначності. Однак розрізнення може бути проблематичним. У лінгвістичному плані не існує ніякої реальної різниці між ґендерною упередженістю та упередженістю до статі, і може здатися надуманим наполягати на тому, що в цьому випадку стать неправильна.[13]

В наукових організаціяхРедагувати

Всесвітня організація охорони здоров'» постулює, що «стать» належить до біологічних та фізіологічних характеристик, що визначають чоловіків та жінок, а «чоловіки» та «жінки» — це статеві категорії. Робоче визначення, яке використовує ВООЗ для своєї діяльності, полягає в тому, що «ґендер» відноситься до соціально побудованих ролей, поведінки, діяльності та властивостей, які певне суспільство вважає доречними для чоловіків і жінок і що «чоловіче» та «жіноче» — це ґендерні категорії.

Американська психологічна асоціація визначає, що «стать» дана людині від народження як біологічний статус щодо жінки або чоловіка, а «ґендер» належить до соціальної ролі людини в суспільстві за ознаками дівчини та жінки або хлопця та чоловіка[14].

Управління з харчових продовольства та медикаментів США (FDA) використовувало ґендер, а не стать, маючи на увазі фізіологічні відмінності між чоловічими та жіночими організмами.[15] У 2011 році вони змінили позицію щодо цього і почали використовувати стать як біологічну класифікацію, а ґендер - як "саморепрезентацію людини як чоловіка чи жінки, або як реагують на цю людину соціальні інститути на основі ґендерної презентації".[16]

Анізогамія, або різниця розмірів гамет (статевих клітин), є визначальною рисою обох статей. У самців невеликі рухливі сперматозоїди; самки мають великі і, як правило, менш рухомі яйцеклітини.[17] [18] У людей типова чоловіча чи жіноча статева диференціація включає наявність або відсутність Y-хромосоми, тип статевих залоз (яєчник або сім'яні залози), баланс статевих гормонів (тестостерон та естроген), внутрішню репродуктивну анатомію (наприклад, матку або передміхурову залозу), а також зовнішні статеві органи (пеніс або вульву).[19] [20] Люди зі змішаними факторами статі є інтерсексуальними. Люди, чий внутрішній психологічний досвід відрізняється від визначеної статі при народженні, - трансґендерні, транссексуальні чи небінарні особи. [21]

Консенсус серед учених полягає в тому, що вся поведінка є фенотипом - складною взаємодією як біології, так і навколишнього середовища - і, отже, природа проти виховання є оманливою категоризацією.[22] Термін статеві відмінності, як правило, застосовується до статево диморфних рис, які, як припускають, є наслідками статевого добору. Наприклад, різниця у зрості між чоловіками та жінками є наслідком статевого добору, тоді як їх "різниця у ґендері", як приклад, у довжині волосся на голові (жінки з довшим волоссям) - статевого добору не стосується, а є сконструйованою соціально.[9] [10] Наукові дослідження показують, що стать людини впливає на її поведінку.[23] [24] [25] [26] [27]

Gender як граматичний рідРедагувати

Оскільки соціальні науки тепер розрізняють біологічно визначену стать та соціально сконструйований ґендер, термін ґендер зараз також використовується лінгвістами для позначення соціальної статі, а також граматичного роду. Однак традиційно лінгвістика розмежовувала стать та ґендер: стать стосується насамперед атрибутів реальних сутностей - відповідними екстралінгвістичними атрибутами є, наприклад, чоловіча, жіноча, неперсональна та невизначена стать - а граматичний рід включає чоловічий, жіночий та середній роди (часто, але не виключно базуються на статі), яка визначає узгодження між іменниками різного роду та суміжними словами, такими як статі та прикметники.[28] [29]

Наприклад, німецька мова має три роди: чоловічий, жіночий та середній. Іменники про людей та тварин відомої статі, як правило, називаються іменниками еквівалентного роду. Таким чином, Mann (чоловік) чоловічого роду та асоціюється з чоловічим артиклем (der Mann), Frau (жінка) жіночого роду і асоціюється з жіночим артиклем (die Frau). Однак слова для неживих предметів зазвичай чоловічого роду (der Tisch, стіл) або жіночого роду (die Armbanduhr, годинник), а граматичний рід може відрізнятися від біологічної статі; наприклад, іменник жіночого роду [die] Person відноситься до особи будь-якої статі, а іменник середнього роду [das] Mädchen означає "дівчина".

У сучасній англійській мові в цьому сенсі немає справжнього граматичного роду[28], хоча диференціацію між займенниками "he" (він) та "she" (вона) іноді називають ґендерною різницею. Комплексна граматика англійської мови, наприклад, стосується семантично заснованого "прихованого" роду (водночас чоловічого та жіночого, а не чоловічого та жіночого) англійських іменників, на відміну від "відкритого" роду деяких англійських займенників; це дає дев'ять ґендерних класів: чоловічий, жіночий, подвійний, загальний, колективний, вищий чоловічий, вищий жіночий, нижчий і неживий, і ці семантичні ґендерні класи впливають на можливий вибір займенника для основного відношення до реального життя, наприклад, хто і він для брата, але який і це чи вона для кішки.

Стать і ґендер як феміністичні концептиРедагувати

Теорія фемінізму (зокрема, феміністична філософія) у ХХ столітті проаналізувала ґендер та деконструювала ґендерний утиск (через такі явища, як ґендерна поляризація, ґендерні стереотипи, ґендерні ролі, сексизм), щедро проілюструвавши наріжний концепт ґендерних досліджень: ґендер не визначається статтю, є окремим від неї суспільним конструктом, заснованим на дисбалансі влад. Симона де Бовуар у класичній праці Друга стать наголошує на соціальній конструйованості ґендерів у крилатій фразі: "Жінкою не народжуються - нею стають". Див., напр., «Діалектика сексу: випадок феміністичної революції».[30]

Випадок з Девідом Реймер, який, згідно з дослідженнями Джона Мані, після невдалого обрізання виховувався дівчиною, описаний у книзі "Як природа зробила його: хлопчик, який виховувався як дівчинка". Насправді Реймеру було некомфортно як дівчині, і з'ясувавши правду про свою операцію, він ідентифікувався як чоловік. Зрештою він покінчив життя самогубством.[31]

ЛГБТ-спільнотаРедагувати

GLAAD (Альянс геїв і лесбійок проти наклепів) розрізнює стать та ґендер у своєму останньому довідковому посібнику для ЗМІ: Стать - це "класифікація людей як чоловіків чи жінок" при народженні, заснована на фізичних характеристиках, таких як хромосоми, гормони, внутрішні репродуктивні органи та статеві органи. Гендерна ідентичність - це "внутрішнє, особисте почуття людини - чоловіка чи жінки (або хлопчика чи дівчинки)".

За деяких обставин стать і ґендер не узгоджуються, і людина може визначатися трансґендерною. У випадках порушень статевого розвитку людина може мати біологічні статеві характеристики, які ускладнюють визначення статі, і називатись інтерсексуальною. Трансґендерні люди зазнають невідповідності між своєю ґендерною ідентичністю чи ґендерним вираженням та біологічною статтю.[32] [33] [34] Трансґендерів іноді називають транссексуалами, якщо вони бажають медичної допомоги для переходу від однієї статі до іншої.

Трансґендер є загальним терміном: крім включення людей, чия ґендерна ідентичність протилежна статі (трансчоловіки та трансжінки), він може включати людей, які не є виключно чоловіками чи жінками (наприклад, ґендерквір, небінарні, біґендерні, панґендерні, або аґендерні).[33] [35] Інші визначення трансґендерів також включають людей, які належать до третьої статі, або концептуалізують трансґендерів як третю стать.[36] [37] Нерідко термін трансґендер визначається дуже широко, щоб включати інші поняття. [38]

Див. такожРедагувати

Список літературиРедагувати

  1. Prince, Virginia. 2005. "Sex vs. Gender." International Journal of Transgenderism. 8(4).
  2. Neil R., Carlson (2010). Psychology: The science of behavior. Fourth Canadian edition. Pearson. с. 140–141. ISBN 978-0205702862. 
  3. WHO | Gender and Genetics. WHO. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 31 липня 2020. 
  4. Sex & Gender | Office of Research on Women's Health. orwh.od.nih.gov. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020. 
  5. Udry, J. Richard (November 1994). The Nature of Gender. Demography 31 (4): 561–573. JSTOR 2061790. PMID 7890091. doi:10.2307/2061790. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 5 грудня 2016. 
  6. Haig, David (April 2004). The Inexorable Rise of Gender and the Decline of Sex: Social Change in Academic Titles, 1945–2001. Archives of Sexual Behavior 33 (2): 87–96. PMID 15146141. doi:10.1023/B:ASEB.0000014323.56281.0d. Архів оригіналу за 15 червня 2012.  Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
  7. Udry, J. Richard (November 1994). The Nature of Gender. Demography 31 (4): 561–573. JSTOR 2061790. PMID 7890091. doi:10.2307/2061790. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. 
  8. Haig, David (April 2004). The Inexorable Rise of Gender and the Decline of Sex: Social Change in Academic Titles, 1945–2001. Archives of Sexual Behavior 33 (2): 87–96. PMID 15146141. doi:10.1023/B:ASEB.0000014323.56281.0d. Архів оригіналу за 25 травня 2011.  Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
  9. а б Mealey, L. (2000). Sex differences. NY: Academic Press.
  10. а б Geary, D. C. (2009) Male, Female: The Evolution of Human Sex Differences. Washington, D.C.: American Psychological Association
  11. Oxford English Dictionary (draft revision (online) Jun., 2010), as accessed Aug. 22, 2010, sex, noun 1, sense 2a.
  12. Oxford English Dictionary (2d ed. (online) 1989) Архівовано 25 травня 2020 у Wayback Machine., as accessed Aug. 22, 2010, gender, noun, sense 3b.
  13. The American Heritage Dictionary entry: Sex. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. Процитовано 11 червня 2013. The American Heritage Dictionary of the English Language (Boston, Mass.: Houghton Mifflin, 5th ed. 2011, sex, senses 2a and 4, accessed Jun 10, 2013
  14. APA: What is the difference between sex and gender? Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine. (англ.) / Чем отличается пол от гендера? Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine. (рос.)
  15. Guideline for the Study and Evaluation of Gender Differences in the Clinical Evaluation of Drugs. hhs.gov. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 14 квітня 2018. 
  16. Draft Guidance for Industry and Food and Drug Administration Staff Evaluation of Sex Differences in Medical Device Clinical Studies. U.S. Food and Drug Administration. 19 грудня 2011. Архів оригіналу за August 9, 2014. Процитовано 3 серпня 2014. 
  17. Daly, M. & Wilson, M. (1983). Sex, evolution and behavior. Monterey: Brooks Cole
  18. Kumar, Rahul; Meena, Mukesh; Swapnil, Prashant (2019). Anisogamy. У Vonk, Jennifer; Shackelford, Todd. Encyclopedia of Animal Cognition and Behavior (англ.) (Cham: Springer International Publishing): 1–5. ISBN 978-3-319-47829-6. doi:10.1007/978-3-319-47829-6_340-1. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2020. 
  19. Knox, David; Schacht, Caroline. Choices in Relationships: An Introduction to Marriage and the Family Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.. 11 ed. Cengage Learning; 2011-10-10. ISBN 9781111833220. p. 64–66.
  20. Raveenthiran, V (2017). Neonatal Sex Assignment in Disorders of Sex Development: A Philosophical Introspection. Journal of Neonatal Surgery 6 (3): 58. ISSN 2226-0439. doi:10.21699/jns.v6i3.604. 
  21. Terminology | Adolescent and School Health. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). 18 грудня 2019. Архів оригіналу за May 7, 2020. Процитовано 23 травня 2020. 
  22. Ridley, M. (2004). The Agile Gene: How Nature Turns on Nurture. NY: Harper Perennial
  23. Haier, Richard J, Rex E Jung, and others, 'The Neuroanatomy of General Intelligence: Sex Matters', in NeuroImage, vol. 25 (2005): 320–327.
  24. Sex differences in the brain's serotonin system. Physorg.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 24 квітня 2013. 
  25. Emotional Wiring Different in Men and Women. LiveScience. 19 квітня 2006. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 24 квітня 2013. 
  26. Frederikse ME; Lu A; Aylward E; Barta P; Pearlson G (December 1999). Sex differences in the inferior parietal lobule. Cerebral Cortex 9 (8): 896–901. PMID 10601007. doi:10.1093/cercor/9.8.896. Архів оригіналу за 11 липня 2012. 
  27. Women Have Greater Density of Neurons in Posterior Temporal Cortex /Sandra Wittelson / Journal of Neuroscience #15 (1995).
  28. а б Huddleston, Rodney; Pullum, Geoffrey (2002). The Cambridge Grammar of the English Language. Cambridge; New York: Cambridge University Press. с. 484–486. ISBN 978-0-521-43146-0. 
  29. Fowler, Henry Watson (2015). У Butterfield, Jeremy. Fowler's Dictionary of Modern English Usage (вид. 4th). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-966135-0. 
  30. Benewick, Robert and Green, Philip, Shulamith Firestone 1945– Архівовано 2 травня 2016 у Wayback Machine., The Routledge dictionary of twentieth-century political thinkers (2nd Edition), Routledge, 1998, pp. 84-86. ISBN 0-415-09623-5
  31. Rosario, Vernon. 2009. "The New Science of Intersex" The Gay & Lesbian Review
  32. Oxford Textbook of Palliative Social Work. Oxford University Press. 2011. с. 380. ISBN 978-0199838271. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016. «Transgender is an umbrella term for people whose gender identity and/or gender expression differs from the sex they were assigned at birth (Gay and Lesbian Alliance Against Defamation [GLAAD], 2007).» 
  33. а б Encyclopedia of Social Deviance. Sage Publications. 2014. с. 740. ISBN 978-1483364698. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016. «Transgender is an umbrella term for people whose gender identities, gender expressions, and/or behaviors are different from those culturally associated with the sex to which they were assigned at birth.» 
  34. Marla Berg-Weger (2016). Social Work and Social Welfare: An Invitation. Routledge. с. 229. ISBN 978-1317592020. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016. «Transgender: An umbrella term that describes people whose gender identity or gender expression differs from expectations associated with the sex assigned to them at birth.» 
  35. B Bilodeau, Beyond the gender binary: A case study of two transgender students at a Midwestern research university, in the Journal of Gay & Lesbian Issues in Education (2005): "Yet Jordan and Nick represent a segment of transgender communities that have largely been overlooked in transgender and student development research – individuals who express a non-binary construction of gender[.]"
  36. Susan Stryker, Stephen Whittle, The Transgender Studies Reader (ISBN 1-135-39884-4), page 666: "The authors note that, increasingly, in social science literature, the term “third gender” is being replaced by or conflated with the newer term “transgender.”
  37. Joan C. Chrisler, Donald R. McCreary, Handbook of Gender Research in Psychology, volume 1 (2010, ISBN 1-4419-1465-X), page 486: "Transgender is a broad term characterized by a challenge of traditional gender roles and gender identity[. …] For example, some cultures classify transgender individuals as a third gender, thereby treating this phenomenon as normative."
  38. Sari L. Reisner, Kerith Conron, Matthew J. Mimiaga, Sebastien Haneuse, et al, Comparing in-person and online survey respondents in the US National Transgender Discrimination Survey: implications for transgender health research, in LGBT Health, June 2014, 1(2): 98-106. DOI:10.1089/lgbt.2013.0018: "Transgender was defined broadly to cover those who transition from one gender to another as well as those who may not choose to socially, medically, or legally fully transition, including cross-dressers, people who consider themselves to be genderqueer, androgynous, and ..."