Старчук Іван Данилович

Іван Данилович Старчук (11 травня 1894, c. Пилипи, нині Коломийський район Івано-Франківської області — 12 листопада 1950, Львів) — український археолог, мистецтвознавець, педагог, автор понад 100 праць з античного мистецтва та давньоруської доби.

Іван Старчук
Народився	11 травня 1894(1894-05-11) Пилипи
Помер	12 листопада 1950(1950-11-12) (56 років) Львів
Поховання	Янівський цвинтар
Країна	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  СРСР
Національність	українець
Діяльність	археолог
Alma mater	Львівський університет
Галузь	археологія
Науковий ступінь	доктор наук

Біографія

Народився 11 травня 1894 року в селі Пилипи Коломийського повіту Коломийського повіту в бідній селянській родині. Попри складне сімейне та матеріальне становище у 8 років вступив на навчання до початкової школи в рідному селі, де в той час працювала відома в Галичині народна вчителька Юлія Шуберт. Вона звернула увагу на здібного хлопця, згодом рекомендувала свого вихованця до Першої коломийської державної гімназії.

У 1913 р. Іван Старчук успішно склав іспити до Вільної академії мистецтв у Львові.

У серпні 1914 року його мобілізували до українізованих формувань австрійської армії, де перебував у легіоні українських добровольців «Українських січових стрільців» та «Пресовій Квартирі», згодом — четар УГА, у лавах якої втратив око.

У 1921 році успішно склав екзамени з педагогічних предметів й отримав посаду вчителя Народної школи імені Бориса Грінченка у Львові. Одночасно завершив навчання на курсах у Вільній академії мистецтв.

1925 року розпочав навчання на філософському факультеті Львівського університету ім. Яна Казимира, де ґрунтовно вивчав мистецтвознавство. 1930 року закінчив університет, захистив докторську дисертацію на тему: «пол. Rzezby starozytne z Wilanowa» («Стародавня різьба з Вілянова») (1931) й продовжив працювати асистентом і ад'ютантом у професора Е. Булянди на кафедрі класичної археології.

Відвідав різні країни для вивчення музейних збірок та античних пам'яток (1931 р. — Угорщина, Югославія, Греція, Туреччина, Болгарія; 1932 рік — Німеччина, Англія; 1933 — Угорщина, Югославія, Греція, Болгарія, Румунія). Знання багатьох європейських мов давало йому змогу безпосередньо контактувати з визначними дослідниками древнього мистецтва.

У 1940-х роках учений працював завідувачем археологічного музею й викладачем на кафедрі археології Львівського університету та старшим науковим співробітником у відділі слов'яно-руської археології Інституту археології АН УРСР. За цей час брав активну участь у розкопках літописного Галича-Крилоса під керівництвом Ярослава Пастернака та особисто упродовж 1946—1949 рр. керував археологічною експедицією на Пліснеському городищі (поблизу с. Підгірців Бродівського р-ну Львівської обл.).

Помер 12 листопада 1950 року у Львові. Похований на 41 полі Янівського цвинтаря.

Праці

• 1932 (Дзвони. Ч. 12. — С. 797—798) — Виставка образів українського Товариства прихильників мистецтва;
• 1933 (Дзвони. — Ч. 4. — С. 202—203) — Виставка образів паризької групи;
• 1935 (Дзвони. — Ч. 2/3.- С. 148—149) — В. Залозецький. Церковне мистецтво. Огляд історії старохристиянського мистецтва

Діяльність

У 1930-х Іван Старчук мав репутацію перспективного молодого науковця в галузі античного мистецтва. 1933 року опублікував наукову працю «Техніка старожитного малярства». Старчук окремо зупиняється на критсько-мікенській техніці стінного малярства і стінному малярстві греків та римлян, виділяє античне станкове малярство й живопис восковими фарбами. Окреме місце автор відводить словнику найуживаніших технічних виразів, пов'язаних із давньою технікою малярства. Продовженням тематики, пов'язаної з малярським мистецтвом, була його стаття під назвою «Концепція орнаменту, його основа і еволюція». В цій праці автором зроблено ряд теоретичних узагальнень, пов'язаних з трактуванням основ створення орнаменту. Старчук вважає, що ужиткове мистецтво має свою психічну і формальну базу в ритмі, його складовими частинами є природні об'єкти, зображені схематично, або геометричні форми, розташовані у фізичному ритмі. Результатом цього творення є художня форма, що відкидає об'єктивний зміст. Починаючи з 1930 року, проявляє зацікавлення краєзнавством, яке згодом переростає в серйозні наукові пошуки. Цей перехід у дослідженнях від античного мистецтва до середньовічних пам'яток України був досить складним і тривалим. Розпочав він із заміток в науково — популярному журналі «Життя і знання». Він здійснив спроби пояснити народні орнаменти, що широко застосовувались у мистецтві.

Багатогранна наукова діяльність Старчука переплітається з педагогічною. Він ґрунтовно досліджує проблему дитячого малюнку. Узагальненням в цьому напрямку роботи була дуже цінна праця, видана у Львові 1936 року «Діти рисують», в якій було теоретично розроблено методику викладання малювання дітям. Будучи викладачем Львівського університету Іван Старчук брав активну участь у процесі створення та організації археологічного музею в 1940 році. З початком німецької окупації Львова діяльність університету, зокрема археологічного музею, припинилася. З відновленням діяльності університету 1944 року і аж до смерті 1950 року І. Старчук активно займався науковою та викладацькою діяльністю. З 1944 р. учений працював на кафедрі археології у Львівському державному університеті ім. І. Франка за сумісництвом на 0,5 ставки, а основним місце роботи був відділ археології АН УРСР (тепер відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України).

Джерела

• Купчинський О. Античне мистецтво у дослідженнях Івана Старчука (листи до вченого і відгуки на його праці) / О. Купчинський // Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — Т. CCXXXVI. — С. 555—601.
• Старчук О. Спогади про батька / О. Старчук // МДАПВ. — Львів, 2006. — Вип. 10. — С. 329—334.
• Филипчук М. Археологічні, мистецтвознавчі та педагогічні студії Івана Старчука / М. Филипчук // Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Праці Історично-філософської секції. — Львів, 1993. — Том CCXXV. — С. 97–103.
• Ми пам'ятаємо
• Гринюка Б. Іван Старчук — митець та мистецтвознавець / Б. Гринюка // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: історія. — Тернопіль, 2014. — Вип. 1. — Ч. 2. — С. 93–98.
• Гринюка Б. Викладацька діяльність Івана Старчука (1921—1950 рр.) / Б. Гринюка // Вісник Інституту археології. — Львів, 2013. — Вип. 8. — С. 114—130.
• Гринюка Б. Співпраця Івана Старчука з журналом «Kwartalnik klasyczny» (1929—1934 рр.) / Б. Гринюка // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: історія. — Тернопіль, 2014. — Вип. 2. — Ч. 2. — С. 87–91.
• Гринюка Б. Співпраця Івана Старчука з журналом «Przeglad klasyczny» (1935—1939 рр.) / Б. Гринюка // Буковинський журнал. — Чернівці, 2014. — Вип. 4 (94). — С. 213—223.
• Гринюка Б. Наукова діяльність Івана Старчука у Львівському університеті (1939—1950 рр.) / Б. Гринюка // Вісник Інституту археології. — Львів, 2014. — Вип. 9. — С. 65–75.
• Гринюка Б. Співпраця Івана Старчука з журналом «Filomata» / Б. Гринюка // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. — Харків, 2014. — Вип. 17. — С. 217—224.
• Гринюка Б. Музейна діяльність Івана Старчука (1930—1950 рр.) / Б. Гринюка // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». — Острог, 2014. — Вип. 22. — С. 137—145.
• Гринюка Б. Педагогічна діяльність Івана Старчука у міжвоєнний період (1921—1939 рр.) / Б. Гринюка // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. — Дрогобич, 2015. — Вип. 11. — С. 22–28.
• Гринюка Б. Науковий доробок Івана Старчука у міжвоєнний період / Б. Гринюка // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації: матеріали VIII Всеукраїнської наукової конференції. — Тернопіль, 2012. — С. 178—181.
• Гринюка Б. Іван Старчук — дослідник Пліснеського городища / Б. Гринюка // Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи. Матеріали ХІІ Міжнародної студентської наукової археологічної конференції (Чернігів, 12–14 квітня 2013 року). — Чернігів, 2013. — С. 49–51.
• Гринюка Б. Внесок Івана Старчука у розвиток української етнографії (1931—1934 рр.) / Б. Гринюка // Глухівські наукові читання — 2013. Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної наукової конференції молодих вчених та студентів, присвячений 270-літтю укладання «Прав за якими судиться малоросійський народ», (15–17 листопада 2013 р., м. Глухів) — Глухів, 2013. — С. 29.
• Гринюка Б. Внесок Івана Старчука у заснування археологічного музею Львівського університету (1940—1941 рр.) / Б. Гринюка // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації: матеріали ІХ Всеукраїнської наукової конференції. — Тернопіль, 2013. — С. 106—109.
• Гринюка Б. Іван Старчук — учень Вільної академії мистецтв та мистецької школи Олекси Новаківського (до 120-ліття з дня народження) / Б. Гринюка // Всеукраїнська наукова конференція «Україна в контексті європейської історії» (25–28 березня 2014 р., м. Тернопіль). — Тернопіль, 2014. — С. 152—159.
• Гринюка Б. Сакральне мистецтво у творчості Івана Старчука / Б. Гринюка // Історія релігій в Україні: науковий щорічник. — Львів, 2015. — Книга ІІ. — С. 404—411.
• Гринюка Б. Педагогічна діяльність Івана Старчука у міжвоєнний період (1921—1939 рр.) / Б. Гринюка // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. — Дрогобич, 2015. — Вип. 11. — С. 22–28.
• Гринюка Б. Іван Старчук — дослідник Галича / Б. Гринюка // Археологічні зошити з Пересопниці ІІІ. Збірник статей учасників ІІІ наукового археологічного симпозіуму «Літописні міста давньоруської держави» 2–3 жовтня 2015 р. — Рівне, 2015.– С. 19–25.
• Гринюка Б. Житлові та господарські будівлі на дитинці літописного Пліснеська (за матеріалами І. Старчука) / Б. Гринюка // Вісник Інституту археології. — Львів, 2015. — Вип. 10. — С. 65–76.
• Гринюка Б. Співпраця Івана Старчука з журналом «Filomata» (1935—1938 рр.) / Б. Гринюка // Етнічна історія народів Європи. — Київ, 2015. — Вип. 47. — С. 63–67.
• Гринюка Б. Дитинство, юність та навчання Івана Старчука / Б. Гринюка // Буковинський журнал. — Чернівці, 2015. — Вип. 4 (98). — С. 190—205.
• Филипчук Г. Дослідження І. Старчуком літописного Пліснеська (розкопки 1946 року) / Г. Филипчук // Наукові записки Львівського історичного музею. — Львів, 2013. — Вип. 16. — С. 20–37.
• Яців Р. «Працюй і молись…» До 100-річчя від дня народження ученого і митця Івана Старчука (1894—1950) / Р. Яців // Молода Галичина. — Львів, 1994. — 14 червня. — № 68 (6943). — С. 3.
• Домбровський О. Іван Старчук — видатний клясичний археолог / О. Домбровський // Український історик. — 2005. — Том 42. — № 2/4. — С. 229—233.

Література

• Ситник О. С. Старчук Іван Данилович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 832. — ISBN 978-966-00-1290-5.