Старе Село (Грубешівський повіт)
Старе Село[2] (пол. Stara Wieś, Стара Весь) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 514 осіб (2011[1]).
Назва
ред.Початкова назва села — Сипичі.
Історія
ред.Вперше село згадується в 1427 р. як власність Немирі зі Щитна, отримана від князя Земовита IV. У 1472 р. в селі були 6½ лану оброблюваної землі, церква і корчма.
За королівською люстрацією 1589 р. Сипичі — село округи Тишівців Белзького повіту Белзького воєводства.[3]
У 1827 р. були 111 будинки і 736 мешканців та фільварок. Фільварок Борсук на 1871 р. мав 2079 моргів, 15 мурованих будинків і 24 дерев'яних, вітряк, цегельню, вапняну піч, а село — 1088 моргів, дерев'яну церкву з 1798 р., 102 садиби і 733 мешканці (з них 412 римо-католиків — поляків і латинників).
Від 1867 до 1936 р. село було у складі волості (ґміни) Телятин Томашівського повіту Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній та Люблінського воєводства.
У 1915 р. перед наступом німецьких військ російською армією спалене село і більшість українців були вивезені вглиб Російської імперії, звідки повертались уже після закінчення війни. Натомість поляків не вивозили.[4]
У 1921 р. польський перепис нарахував 152 будинків і 867 жителів, з них 703 римо-католиків (поляки і латинники), 148 православних, 16 юдеїв.
Під час Другої світової війни польські шовіністи з Батальйонів хлопських під командуванням майора Станіслава Басая базувалися в селі, загинуло 20 і 8 українців.
У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 127 осіб[5].
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 251 | 34 | 175 | 42 |
Жінки | 263 | 42 | 138 | 83 |
Разом | 514 | 76 | 313 | 125 |
Церква
ред.Церква святих великомучеників Романа і Давида відома з 1472 р.
Українці Старого села були прихожанами місцевої парафіяльної греко-католицької церкви, яка належала до Грубешівського деканату Холмської єпархії[7]. Муровану пізньобарокову церкву Різдва Богородиці на місці попередньої збудував місцевий дідич Раковський у 1798 р., а в 1875 р. її відібрала російська влада і віддала Російській православній церкві. В 1919 р. вже поляки забрали церкву — під костел.
У 1944 р. частково спалена, в 1945 р. відремонтована. Зараз — у руїні.[8]
Примітки
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Старе Село (Грубешівський повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
- ↑ Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 215.
- ↑ Bieżeństwo — 1915 r.
- ↑ Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Chełm // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 558. (пол.)
- ↑ STARA WIEŚ
Література
ред.- Stara Wieś 30) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 226. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |