Станіслав Горак
Станіслав Горак (пол. Stanisław Horak; 4 вересня 1925, Тернопіль — 10 вересня 1990, Битом) — польський поет і прозаїк, публікувався також під псевдонімом Станіслав Зборович (пол. Stanisław Zborowicz).
| Станіслав Горак | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| пол. Stanisław Horak | ||||||
| Псевдо |
Станіслав Зборович (пол. Stanisław Zborowicz). | |||||
| Народився |
4 вересня 1925 м. Тернопіль | |||||
| Помер |
10 вересня 1990 (65 років) м. Битом, Сілезьке воєводство, Польща | |||||
| Країна |
 Польська Народна Республіка Республіка Польща | |||||
| Національність | поляк | |||||
| Місце проживання | Битом | |||||
| Діяльність | письменник, поет, журналіст | |||||
| Знання мов | польська | |||||
| Роки активності | 1955—1990 | |||||
| Партія | Польська об'єднана робітнича партія | |||||
| Нагороди |
| |||||
Життєпис ред.
Початкову освіту здобув у Новому Сончі[1], а гімназію закінчив у Львові (1941). У 1943—1944 роках воював у Армії Крайовій. Упродовж 1944—1950 років — офіцер Польської Народної армії. Від 1949 року належав до Польської об'єднаної робітничої партії[2].
Від 1950 року проживав з родиною у Битомі. Дебютував 1955 року поетичними творами на сторінках «Західного щоденника» (пол. Dziennik Zachodni). У 1956—1959 роках працював у журналістиці. 1960—1964 — директор міського дому культури в Битомі, 1964—1975 — літературний керівник Сілезької оперетки (міський театр у Гливицях — філія Сілезької опери).
Помер 10 вересня 1990 року в Битомі.
Відзнаки ред.
- Кавалерський хрест Ордена Відродження Польщі
- Золотий і срібний Хрест Заслуги
- Партизанський Хрест
- Медаль «Перемоги і Свободи»
- Медаль «За участь у боях за Берлін»
- Відзнака «Заслужений діяч культури»[2]
Творчість ред.
Збірки поезій ред.
- «Czerwona latarnia» (1957)
- «Jesień zaczyna się w nocy» (1961)
- «Państwo róży» (1964)
- «Listopadowe sady» (1965)
- «Okolica wiecznych burz» (1968)
- «Liryki. Poezje wybrane» (Катовиці 1972)
- «Samorzeźby» (1987)
- «Arrasy. Złoty ul» (1990)
- «Studium ciszy» (2000, вибрані вірші, редактор Марцін Галась)[3]
Повісті ред.
- «Pustelnia» (Катовиці 1968)
- «Pole chwały» (Катовиці 1971)
- «Ostatni las» (Катовиці 1974)
- «Koronacja» (Катовиці 1976)
- «Twierdza» (Катовиці 1979)
- «Cena ciszy» (Катовиці 1980)
- «Muzeum» (Катовиці 1981)
- «Lipiec przed sierpniem» (Катовиці 1985)
- «Osiemdziesiąty rok» (Катовиці 1985)
Примітки ред.
- ↑ Горак Станіслав - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua) . Процитовано 28 березня 2017.
- ↑ а б Kto jest kim w Polsce 1984. — Wyd. 1. — Warszawa: Wydawnictwo Interpress, 1984. — S. 301.
- ↑ Wyborcza.pl. katowice.wyborcza.pl. Процитовано 28 березня 2017.
Джерела ред.
- Ткачов С., Чернихівський Г. Горак Станіслав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 391. — ISBN 966-528-197-6.
- Вальо М. А. Горак Станіслав // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
Посилання ред.
- Panteon Bytomski. Stanisław Horak — poeta i politruk // Życie Bytomskie [дата доступу 28 березня 2017] (пол.)