Ставкове (Березівський район)

село у Березівському районі Одеської області

Ставкове́ (до 1945 року — Вейсове) — село в Україні, у Березівському районі Одеської області. Орган місцевого самоврядування — Розквітівська сільська громада. Населення становить 1025 осіб.[1]

село Ставкове
Погруддя П. Ведути в селі Ставкове
Погруддя П. Ведути в селі Ставкове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Березівський район
Громада Розквітівська сільська громада
Код КОАТУУ 5121284901
Облікова картка с. Ставкове[1] 
Основні дані
Засноване 1818[1]
Населення 1025 (2001)
Територія 3,636 км²
Густота населення 281,9 осіб/км²
Поштовий індекс 67322
Телефонний код +380 5696
Географічні дані
Географічні координати 47°10′57″ пн. ш. 30°38′18″ сх. д. / 47.18250° пн. ш. 30.63833° сх. д. / 47.18250; 30.63833Координати: 47°10′57″ пн. ш. 30°38′18″ сх. д. / 47.18250° пн. ш. 30.63833° сх. д. / 47.18250; 30.63833
Середня висота
над рівнем моря
111 м[2]
Відстань до
обласного центру
115 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Раухівка
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 67324, Одеська обл., Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру, 1, тел. 9-21-32[3]
Сільський голова Лозов Віталій Вячеславович[3]
Карта
Ставкове. Карта розташування: Україна
Ставкове
Ставкове
Ставкове. Карта розташування: Одеська область
Ставкове
Ставкове

CMNS: Ставкове у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Розташоване за 16 км від залізничної станції Раухівка, за 25 км від районного центру Березівка та за 35 км від траси КиївОдеса.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1020 осіб, з яких 477 чоловіків та 543 жінки.[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1025 осіб.[5]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 93,07 %
російська 3,41 %
молдовська 2,05 %
білоруська 0,68 %
болгарська 0,29 %
вірменська 0,29 %
гагаузька 0,1 %
румунська 0,1 %

ІсторіяРедагувати

Поселення епохи бронзи в цій місцевості існували ще у II тисячоліття до нашої ери. Такі поселення зокрема знайдені поблизу сучасного села Кринички.

Саме ж село Ставкове вперше згадується у 1818 році під назвою Вейсове,[1] спочатку як хутір, пізніше як село.

Від січня 1918 року село потрапило під владу комуністів. Із початком німецько-радянської війни 405 мешканців села брали участь у бойових діях в лавах Червоної армії. За бойові заслуги 216 з них удостоєні урядових нагород, 185 односельчан загинули. За радянських часів у селі був встановлений пам'ятник загиблим у німецько-радянській війні.

Із поверненням комуністичної влади, у 1945 році, село змінило свою назву на Ставкове, що ймовірно пов'язане із великими ставками, розташованими посеред села. У радянські часи в Ставковому знаходилася центральна садиба колгоспу імені XXII з'їзду КПРС. Головою колгоспу тривалий час працював Ведута Павло Пилипович, двічі Герой Соціалістичної праці. Тут діяли допоміжні підприємства: млин, олійниця, хлібозавод, найбільший в районі консервний завод, ремонтна, столярна і деревообробна майстерні, а також кар'єр каменю-вапняка.

Пам'ятникиРедагувати

  • Пам'ятник воїнам, загиблим під час німецько-радянської війни.
  • Пам'ятник колишньому голові колгоспу Я. С. Онохіну.
  • Погруддя Павла Ведути.
  • Пам'ятник Леніну (перебуває в зруйнованому стані).

ІнфраструктураРедагувати

У Ставковому є середня школа, будинок культури із залом на 600 місць, бібліотека з книжковим фондом 13,2 тис. примірників. В селі працюють фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок-ясла, будинок побуту, готель, торговий комплекс, відділення зв'язку та ощадна каса.

Відомі людиРедагувати

  • Ведута Павло Пилипович — голова колгоспу імені XXI з'їзду КПРС, двічі Герой Соціалістичної праці.
  • Манайло Максим Федорович — розстріляний у 1938 році за так звану «антирадянську агітацію». Реабілітований 16 червня 1989 року.[7]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Облікова картка с. Ставкове. rada.gov.ua. Верховна рада України. Процитовано 18 квітня 2020. 
  2. Прогноз погоди в с. Ставкове. weather.in.ua. Процитовано 18 квітня 2020. 
  3. а б Розквітівська сільська громада. rozkvitivska.gromada.org.ua. Процитовано 18 квітня 2020. 
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019. 
  7. Книга памяти Краснодарского края (рос.)

ПосиланняРедагувати