Відкрити головне меню

Список графів і маркізів Провансу

стаття-список у проекті Вікімедіа

Ректори, патриції та префекти меровінзького ПровансуРедагувати

РекториРедагувати

  • 534 або 536548: Парфеній[1]
  • до 559: Намацій, ректор, потім єпископ В'єннський, канонізований як святий Наамат (помер 559)
  • Фелікс Еннодій, носив титул патриція
  • до 561: бургундський патрицій Агрекола[2]

Арльський і марсельський ПровансРедагувати

  • 561570 — Цельс[2]
  • 569 — Амат[3]
  • 570582 — Євній[3]
  • 581583 — Гундульф[4], патрицій Провансу, призначений Гільдебертом II
  • від 587 — Ніцетій, граф Клермону, ректор марсельського Провансу[5]
  • від 587 — Леодегізіл[6]
  • бл. 596 — Аригій, правитель чи патрицій Провансу

Префекти і патриціїРедагувати

  • бл. 600 — Бабон
  • бл. 602 — Егіла
  • до 629 — Сіагрій
  • 629630 — Дезідерій, долучений до ліку святих[7]
  • 634641 — Бадон
  • 641643 — Віллібад
  • до 662 — Елігій
  • до 675 — Гектор
  • бл. 680 — Роккон
  • 680 — бл. 691 — Боніт, долучений до ліку святих[8]
  • бл. 691 — Агнорій
  • Антенор
  • Остреберт або Анседерт
  • бл. 700702 — Немфідій
  • 702716 — Антенор
  • 716732 — Метранн[9]
  • до 737 — герцог і патрицій Провансу Моронт[10][11]
  • від 737 — Аббон; брав участь у придушені заколоту Моронта[12][13]

Графи й королі за КаролінгівРедагувати

ГрафиРедагувати

Графи Арлю та ПровансуРедагувати

Графи та маркізи ПровансуРедагувати

Старша лінія нащадків Бозона IIРедагувати

Молодша лінія нащадків Бозона IIРедагувати

Графи й маркізи Провансу з Тулузької династіїРедагувати

Графи Провансу з Барселонського й Анжуйського домівРедагувати

Барселонський дімРедагувати

Перший Анжуйський дімРедагувати

Графи з Анжу-Сицилійського домуРедагувати

Графи з дому Валуа-АнжуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Григорий Турский: История франков, т. 3, стор.36
  2. а б Григорий Турский: История франков, т. 4, стор. 24
  3. а б Григорий Турский: История франков, т. 4, стор. 42
  4. Григорий Турский: История франков, т. 6, стор. 11
  5. Григорий Турский: История франков, т. 8, стор. 43
  6. Григорий Турский: История франков, т. 8, стор.30
  7. St. Desiderius of Cahors
  8. Butler, Alban. The lives of the fathers, martyrs, and other principal saints. London: J. Murphy, 1812—1815. T. 1, p. 194
  9. Lewis A. R. The Dukes in the Regnum Francorum, A. D. 550—751 // Speculum. — Medieval Academy of America, 1976. — Т. 51, № 3. — С. 401—402.
  10. Послідовники Фредегара: 20, 21
  11. Geary P. J. Die Merowinger: Europa vor Karl dem Grossen. — München : C. H. Beck, 2003. — С. 207—208. — ISBN 978-3-4064-9426-0.
  12. Wood I. The Merovingian Kingdoms 450—751. — London & New York : Longman, 1994. — С. 280—281. — ISBN 0-582-49372-2.
  13. Abbo patricius (de Provence) (vers 740/750) (fr). Prosopographie des personnages mentionnés dans les textes pour l’époque de Pépin le Bref et de son frère Carloman (741–768). Процитовано 2016-03-13. 
  14. Бертінські аннали. 845 рік

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • La Provence des origines à l'An mil: histoire et archéologie. Sous la direction de Février, Paul-Albert et al. Rennes: Ouest-France, 1989. 522 p. ISBN 2-7373-0456-3
  • Poly, Jean-Pierre. La Provence et la société féodale, 879—1166: contribution à l'étude des structures dites féodales dans le Midi. Paris: Bordas, 1976. ISBN 2-04-007740-5
  • Aurell, Martin et al. La Provence au Moyen âge. Aix-en-Provence: Publications de l'Université de Provence, 2005. ISBN 2-85399-617-4
  • Papon, Jean-Pierre et al. Histoire générale de Provence. 7 vol. Nimes: Lacour, 1996. ISSN 0989-4616
  • Déjean, Jean-Luc. Les comtes de Toulouse (1050—1250). Paris: Fayard, 1979 (réimpr. 1988). ISBN 2-213-02188-0