Жоффруа I (граф Провансу)

Жоффруа I (фр. Geoffroi Ier de Provence; бл. 1015 — 1061/1062) — граф Провансу в 1018—1061/1062 роках.

Жоффруа I
фр. Geoffroi Ier de Provence Редагувати інформацію у Вікіданих
Народивсяне раніше 1014 і не пізніше 1015 Редагувати інформацію у Вікіданих
Прованс Редагувати інформацію у Вікіданих
Померне раніше 1060 і не пізніше 1062 Редагувати інформацію у Вікіданих
Прованс Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправитель Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулcount of Provenced[1][2] і count of Provenced[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідBosonidsd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоВільгельм II (граф Провансу)[4][2][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиGerberge de Bourgogned[6][2][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриФульк Бертран[2][8] і Вільгельм IV (граф Провансу)[2][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зStephanie Dulcia de Marseilled Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГерберга Провансальська[9][10][11], Бертран II (граф Провансу)[9][10][12], unknown of Provenced[13] і Estefaniad[14] Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Походив з династії Бозонідів (Прованського дому), з молодшої гілки. Другий син Вільгельма II, графа Провансу, та Герберги Бургундської. 1018 року він згаданий разом з братами, матір'ю і бабцею-графинею Аделаїдою Анжуйською в новому акті про дарування абатству Сен-Віктор в Марселі.

У 1018 році після смерті батька разом з братами Вільгельмом і Фульком Бертраном успадкував його володіння. Через малий вік регентство здійснювали їх мати і бабця. Вона організували 1020 року придушення спротиву Понса де Фоса і захоплення замку Фос-сюр-Мер. Але родина де Фос 1021 року знову повстала, внаслідок чого Аделаїда Анжуйська запросила на допомогу Вільгельма III, графа Тулузи, який до 1023 року приборкав бунтівних васалів Провансу, разом з тим зміцнив свій вплив в цьому графстві.

Близько 1030 року панував у Провансі лише з братом Фульком Бертраном, інший брат Вільгельм IV помер до того. Ймовірно відповідав за південну частину Провансу. У 1030—1032 роках брав участь у придушенні повстання родів Фоса і Бо. З 1032 року розпочав політику наділення алодами своїх васалів, що призвело до послаблення графської влади.

1037 року разом з братом. Того ж року зробив пожертву Клюнійському абатству, 1039 року — архієпископству Арль, 1040 року — абатству Сен-Віктор в Марселі. Також відновив абатство Спарро, яке передав архієпископству Екс. У 1045 і 1048 роках дозволив віконтам Марселю зробити пожертви монастирю Сен-Віктора. У 1048 році очолив похід проти бунтівного роду де Фоса. Жоффруа I допомагали віконти Марселю Айкард і Жоффруа.

1051 року після смерті брата Фулька Бертрана став старшим графом Провансу. Став панувати з небожами Вільгельмом і Жоффруа. Втім вимушений був відмовитися від маркізату Прованс на користь Бертрана Тулузького. Помер Жоффруа I у 1061 або 1062 році.

Родина

ред.

Дружина — Стефанія, донька Вільгельма II, віконта Марселю

Діти:

  • Бертран (д/н—1094), граф і маркіз Провансу
  • Герберга (бл. 1060—1115), дружина Жильбера де Мійо, графа Жеводану
  • Стефанія (д/н—1085), дружина Вільгельма II, граф Бесалу
  • Ерменгарда, дружина Раймунда IV, графа Тулузи

Генеалогія

ред.

Примітки

ред.
  1. а б La Provence au Moyen Âge — С. 9–52.
  2. а б в г д Pouvoir comtal et territoire. Réflexion sur les partages de l’ancien comté de Provence au xiie siècle
  3. Pouvoir comtal et territoire. Réflexion sur les partages de l’ancien comté de Provence au xiie siècle
  4. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  5. La Provence du Ier au XIIe siècle : études d'histoire et de géographie politique — С. 272.
  6. Pas L. v. Genealogics — 2003.
  7. La Provence du Ier au XIIe siècle : études d'histoire et de géographie politique — С. 271_272.
  8. а б La Provence du Ier au XIIe siècle : études d'histoire et de géographie politique
  9. а б De Stéphanie-Douce à Douce de Foix. Nouvelles hypothèses sur la généalogie des comtes de Provence et de Foix
  10. а б Les pouvoirs territoriaux en Italie centrale et dans le sud de la France. Hiérarchies, institutions et langages (XIIe-XIVe siècle)
  11. La Provence du Ier au XIIe siècle : études d'histoire et de géographie politique. Tome 1
  12. La Provence du Ier au XIIe siècle : études d'histoire et de géographie politique. Tome 1
  13. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  14. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families

Джерела

ред.
  • Archibald R. Lewis: The Development of Southern French and Catalan Society, 718—1050. University of Texas Press, Austin 1965.