Вільгельм II (граф Провансу)

Вільгельм (Гійом) II Побожний (фр. Guillaume II le Pieux; бл. 982 — 4 березня 1018) — граф Провансу в 9931018 роках.

Вільгельм II
William II of Provence.png
Народився 982
Помер 4 березня 1018
Діяльність аристократ
Титул граф[d]
Рід Bosonidsd
Батько Вільгельм I (граф Провансу)
Мати Adelaide-Blanche of Anjoud
Брати, сестри Odile de Provenced, Ermengarde, Countess of Auvergned, Constance of Arlesd, Pons de Gévaudand, Вільгельм III Тайлефер, Étienne de Gévaudand і Q11942361?
У шлюбі з Gerberge de Bourgogned
Діти Фульк Бертран, Жоффруа I (граф Провансу) і Вільгельм IV (граф Провансу)

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Бозонідів (Прованського дому). Єдиний син Вільгельма I, графа і маркіза Провансу, та його другої дружини Аделаїди Анндуйської. Народився близько 982 року. Вперше письмово згадується 990 року. 993 року після смерті батька став графом Провансу, але титул маркіза перебрав стрийко Вільгельма II — Ротбальд I. Через малий вік опікуном Вільгельма стала його мати.

999 року перебрав кермо в своїх володіннях, але визнавав першість Ротбальда I. 1002 року оженився на доньці герцога Бургундії. У 1005 році брав участь у зборах під головуванням його матері Аделаїди, де врегульовано було стан абатства Сен-Віктора в Марселі. 1008 року після смерті його стрийка Ротбальда I знать відмовилася підкорятися Вільгельму II. Боротьба тривала до 1009 року, коли за допомогою матері графа вдалося відновити мир.

1014 року до Вільгельма II і його матері звернувся папа римський Бенедикт VIII з вимогою приборкати розбійників-лицарів, що пограбували абатство Сенн-Жиль. 1018 року граф виступив проти бунтівного васала — шателена Понс де Фоса, який володів замком Фос-сюр-Мер, що контролював проходи до соляних копалень та містечко Ієр. Втім під час кампанії помер або загинув. Поховано в церкві абатства Монмажур біля Арлю. Владу перейняли його сини.

РодинаРедагувати

Дружина — Герберга, донька Оттона-Вільгельма Анскаріда, герцога Бургундії

Діти:

ДжерелаРедагувати

  • Jean-Pierre Poly — La Provence et la société féodale 879—1166 — Bordas — Paris, 1976 — (ISBN 2040077405)
  • Bouchard, Constance Brittain (1987). Sword, Miter, and Cloister: Nobility and the Church in Burgundy, 980—1198. Cornell University Press.
  • Stasser, Thierry (1997). «Adélaïde d'Anjou, sa famille, ses unions, sa descendance — Etat de las question». Le Moyen Age: Revue d'histoire et de philologie. De Boeck Supérieur. 103: 9-52.