Гверін (герцог Провансу)

Гверін (Варін) (фр. Guérin; д/н — 853/856) — політичний та військовий діяч Франкської імперії, граф Шалону, Оверні і Отену (як Варін II), Арлю, герцог Провансу, маркіз Бургундії (як Гверін I).

Гверін
Помер 853
Діяльність монарх
Титул count of Auvergned
Рід House of Vergyd
Батько Варін I
Діти Ізембарт

ЖиттєписРедагувати

Походження достеменно невідомо. Більшість дослідників схиляються до думки, що він був сином Варіна Овернського, за іншою (менш вірогідною теорією) його батьком був Вільгельм Тулузький.

У 819 році після смерті батька успадкував графства Шалон, Отен і Оверні. Того ж року спільно з Беренгером Тулузьким придушив заколот Лупа III, герцога Васконії. До середини 820 року уся Васконія було підкорена імператорові.

825 року стає також графом Макону. Того ж року шляхом обміну отримав містечко Клюні від Гільдебальда, єпископа Макону.

У 830 році з початком повстання проти імператора Людовика I його синів, Гверін підтримав одного з повсталих — Лотара. Того ж року Гверін повіз у заслання імператрицю Юдифь, яку було відправлено до Пуатьє.

Після поділу імперії 831 року отримав в Бургундії графства Шануа і Мермонтуа. У 834 році Гверін перейшов на бік імператора Людовика I, захищаючи місто Шалон від армії Лотаря I. Незважаючи на це, місто було захоплене і сплюндровано, але Лотар пощадив Гверіна, зобов'язавши його принести присягу вірності.

У 835 і 840 році перебував в Ліоні, В'єнні, Тулузі. Згідно з франкськими анналами у 840 і 842 роках згадувався як маркграф (або герцог) Бургундії (dux Burgundiae potentissimus) і Тулузи (dux Tolosanus). В цей час він поширив свій вплив до Рони і Готії. У 839 році Гверін був позбавлений графства Оверні.

Після смерті імператора Людовика I в 840 році Гверін II підтримав західнофранкського короля Карла II, присягнувши йому на вірність в Орлеані. 841 року допоміг останньомму підпорядкувати Прованс. Невдовзі після цього отримав титул графа Арлю (фактично графа Провансу). За цим Гверін брав участь у битві при Фонтене, в якому військо Карла II та Людовика II, короля Східнофранкської держави, здолало армію імператора Лотаря I. За це він після підписання Верденского договору в 843 році отримав графства Отен, Оксуа і Десмуа. Це зробило Гверіна наймогутнішим феодалом Бургундії. Водночас знову був підтверджений як маркграф Бургундії.

У 842—843 роках вів важку війну в Септиманії проти Бернарда, який підтримав короля Піпіна II Аквітанського. Лише з прибуттям короля Карла II вдалося його здолати у битві при Тулузі в 844 році. Після цього отримав титул герцога Провансу, але втратив титул графа Арлю. Можливо це було пов'язано з тим, що 842 року Гверін не зміг запобігти пограбуванню Арля арабськими піратами, або з недовірою Лотаря I, якому тепер підпорядковувався Прованс.

У 850 році Гверін II спрямував свого сина Ізембарта проти Вільгельма Септиманського, повсталого проти Карла II. Після запеклої боротьби повсталого було переможено й захоплено. Помер близько 856 року.

РодинаРедагувати

Дружина — Ава (Альбана)

Діти:

  • Ізембарт (815—858), граф Барселони, Отена, Шалону, Макону, Арлю

ДжерелаРедагувати

  • Lewis, Archibald R. The Development of Southern French and Catalan Society, 718—1050. University of Texas Press: Austin, 1965.
  • Guinard, P. Recherches sur les origines des seigneurs de Semur-en-Brionnais. Semur-en-Brionnais, 1996.