Ярославицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Дубенського повіту Волинської губернії з центром у селі Ярославичі.

Ярославицька волость
Центр Ярославичі
Площа 15 530 (1886)
Населення 6299 осіб (1886)
Густота 37.1 осіб / км²
Наступники ґміна Ярославіче

Станом на 1886 рік складалася з 23 поселень, 7 сільських громад. Населення — 6299 осіб (3060 чоловічої статі та 3239 — жіночої), 630 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 7227 5924
Приватної власності 6409 3857
Казенної власності 1446
Іншої власності 448 362
Загалом 15530 10143

Основні поселення волості ред.

  • Ярославичі — колишнє власницьке село при річці Тишиця за 32 версти від повітового міста, 406 осіб, 68 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок, водяний млин.
  • Боремець (Боржелиць) — колишнє власницьке село при річці Стир, 370 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Великі Городищі — колишнє власницьке село, 175 осіб, 24 двори, постоялий будинок, водяний млин.
  • Залав'я — колишнє власницьке село, 300 осіб, 40 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Лагодівка — хутір, присілок Малих Рікан.
  • Малі Городищі — колишнє власницьке село, 150 осіб, 21 двір, православна церква, постоялий будинок.
  • Малі Рікани — колишнє власницьке село, 186 осіб, 22 двори, православна церква, постоялий будинок.
  • Надчиці — колишнє власницьке село при річці Залужній, 245 осіб, 35 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Свищів — колишнє власницьке село, 190 осіб, 22 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Ставрів — колишнє власницьке село, 275 осіб, 34 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Торговиця — колишнє власницьке містечко при річках Іква та Стир, 320 осіб, 31 двір, православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, 6 ярмарків на рік.
  • Чекно — колишнє власницьке село, 177 осіб, 25 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Яловичі — колишнє власницьке село при річці Стир, 122 особи, 19 дворів, православна церква, костел.

Після 1920 р. ред.

Гміна Ярославіче
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Дубенський
Адмінцентр гміни Ярославичі
Тип гміни Сільська
Громади 31

Волость існувала до 1920 р. у складі Дубенського повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. У Польщі існувала під назвою ґміна Ярославіче Дубенського повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року.

1 квітня 1929 р. колонію Воля Риканська вилучили з гміни Ярославичі Дубенського повіту і приєднали до гміни Полонка Луцького повіту[2].

На 1936 рік гміна складалася з 31 громади[3]:

  1. Боремець — село: Боремець та лісничівка: Боремець;
  2. Чекно — село: Чекно та військове селище: Чекно;
  3. Хоробровичі — колонії: Хоробровичі й Султанівка;
  4. Городниця Мала — село: Городниця Мала;
  5. Городниця Велика — село: Городниця Велика;
  6. Яловичі — село: Яловичі;
  7. Ярославичі — село: Ярославичі, військове селище: Ярославичі та колонія: Рудецька;
  8. Кальнятичі — село: Кальнятичі та колонія: Вільмазів;
  9. Княгининок — село: Княгининок;
  10. Ледухівка — колонія: Ледухівка;
  11. Лихачівка — село: Лихачівка;
  12. Лагодівка — колонія: Лагодівка;
  13. Надчиці — село: Надчиці;
  14. Перекладовичі — село: Перекладовичі;
  15. Підгайці — село: Підгайці;
  16. Підлісці — село: Підлісці;
  17. Підлісці — колонія: Підлісці;
  18. Підлозці — село: Підлозці I;
  19. Підлозці — село: Підлозці II;
  20. Рикані Малі — село: Рикані Малі;
  21. Рикані Великі — село: Рикані Великі;
  22. Ставрів — село: Ставрів;
  23. Свищів — село: Свищів та військове селище: Уланська Доля;
  24. Торговиця — колонія: Торговиця;
  25. Торговиця — містечко: Торговиця;
  26. Топілля — село: Топілля та військове селище: Топілля;
  27. Ворсунь — село: Ворсунь;
  28. Вигода — колонія: Вигода;
  29. Залав'я — село: Залав'я;
  30. Завалля — село: Завалля.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела ред.

Посилання ред.