Торговиця (Дубенський район)

село в Рівненській області, Україна

Торго́виця — село в Україні, у Підлозцівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 383 осіб.

село Торговиця
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський район
Тер. громада Підлозцівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040230090051289 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Торговиця 
Основні дані
Засноване 1265
Населення 383
Площа 9,86 км²
Густота населення 38,84 осіб/км²
Поштовий індекс 35133
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°33′19″ пн. ш. 25°23′50″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Водойми рр. Іква, Стир
Місцева влада
Адреса ради 35132, Рівненська обл, Дубенський р-н, с. Підлозці, вул. Незалежності, буд. 4
Карта
Торговиця. Карта розташування: Україна
Торговиця
Торговиця
Торговиця. Карта розташування: Рівненська область
Торговиця
Торговиця
Мапа
Мапа

CMNS: Торговиця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Географія

ред.

Село розташоване на правому березі річки Ікви[1], яка впадає у річку Стир.

 
Торговиця на мапі Зигмунда Герстмана
 
Колишня синагога

Історія

ред.

Село Торговиця згадується за 14 липня 1446 року як власність Омейдоера, яку князь Свидригайло надав йому як своєму слузі[джерело?].

21(25) липня 1520 року Сигізмунд І Старий надає Івану та Федору Івановичам Корецьким привілей на двір Торговиця із прилеглими селами[2].

в 1569 році власником 1/3 маєтку був Богдан Масальський а 2/3 - володів Богуш Федорович Корецький[2].

У 1906 році село Ярославицької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 30 верст, від волості 10. Дворів 136, мешканців 1238[3].

У 1929 р. на містечко Торговиця поширені правила міської забудови[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Підлозцівської сільської громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району[6].

Населення

ред.

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 383 особи[7].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
українська 99,48 %
російська 0,52 %

Примітки

ред.
  1. Сплав на байдарках по р.Іква (м.Млинів - с.Торговиця 28 км) 25.04.2021 (укр.), процитовано 20 серпня 2022
  2. а б 14 жовтня 1569 рік – князь Богуш Федорович Корецький подав для запису у луцькі актові книги привілей Сигізмунда I Старого від 21(25?) липня 1520 року, який був наданий князям Федору та Івану Івановичам Корецьким на двір Торговицю та села Лихачівка, Вовничі, Рудливе, Баболоки, Білий Берег, Рудлевець. Історія Рівненщини. Першоджерела. Процитовано 9 грудня 2023.
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347[недоступне посилання] (пол.)
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 10 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 10 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Література

ред.

Посилання

ред.