Іва́н Іва́нович Ко́рецький (? — після 1517) — волинський князь, що походить з литовсько-руського роду Гедиміновичів. Родове гніздо Корець.

Іван Корецький
Іван Корецький
герб Погоня князів Корецьких
князь
 
Смерть: після 1517
Підданство: Велике Князівство Литовське
Рід: Корецькі
Шлюб: Федька N, Софія Ходкевич
Діти: Ганна Корецька

Біографія та діяльність ред.

Князь Іван Корецький син Івана Васильовича князя Корецького, намісника красносільського (1492). Вперше з'являється на арені своєї діяльності у 1512 році, разом з братом Федором Івановичем князем Корецьким отримує маєток Торговиця. 2 липня 1517 року Іван Іванович князь Корецький з дружиною Федькою продали Федору Михайловичу князю Чорторийському своє вотчине володіння Суськ за 25 коп грошей.[1] Серед свідків угоди князевич Михайло Полубенський, Олехно Ленкович Шпаківський, намісник великого гетьмана литовського Костянтина Острозького у Заборолі Михайло Григорович Дручанин та інші. Угоду було складено в селі Рубче.

Іван Корецький у шлюбах з N Федькою та Софією Ходкевичівною. Єдиною з відомих його спадкоємиць є донька Ганна Іванівна Корецька. Вона отримала від батька у спадок частину Корця та маєток Торговиця.[2] Приблизно у 1520-х роках вийшла заміж за Івана Васильовича князя Масальського, рід якого є однією з відгалужених гілок чернігівських Ольговичів.[3] Оселившись тут він заклав волинську гілку роду Масальських. У пописі війська Великого князівства Литовського він називався як — князь Іван Масальський-Корецький, де виставляв до служби 8 коней.[1] Разом з Ганною Корецькою згадується у 1532 році, коли король Зиґмунд І Старий дозволив їм продати частину Корця для двоєрідного брата княгині — Богуша Федоровича князя Корецького.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. а б Josef Wolff (1895). «Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konza czternastego wieku» (польська) . Warszawa. с. 173.
  2. Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 52.
  3. Яковенко, Наталя (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 318.