Чеботарьов Микола Григорович
Мико́ла Григо́рович Чеботарьо́в (* 3 (15) червня 1894, Кам'янець-Подільський — † 2 липня 1947, Москва) — український і російський математик, член-кореспондент АН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, засновник Казанської алгебраїчної школи.
Біографія ред.
На початку шляху (1894—1912) ред.
Микола Чеботарьов народився в Кам'янці-Подільському в сім'ї юриста. Чеботарьови часто змінювали місце проживання. Так, 1899 року вони з Кам'янця-Подільського переїхали в Одесу, згодом в Єлисаветград (нині Кропивницький). У 1903—1906 роках навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії. Коли сім'я Чеботарьових повернулася в Кам'янець-Подільський, продовжив навчання в місцевій чоловічій гімназії.
У М. Г. Чеботарьова потяг до математики проявився змалку. Згодом він занотував:
«Пригадую, сестра моєї бабуні тітка Маша переконливо говорила, що з мене вийде математик. Можливо, ці слова відіграли роль навіювання. З другого боку, дуже можливо, що до занять математикою мене штовхали об’єктивні обставини. Справа в тому, що, згідно з твердими виховними принципами моїх родичів, усі наші дії, серед них і розваги, суворо регламентувалися. Математика була єдиною схованкою, куди не міг проникнути контроль старших і де я був собі повним господарем. Всіляка інша наука потребувала би витрат на обладнання, а в мене кишенькових грошей не було».
Київський період (1912—1921) ред.
В 1912 році закінчив Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію та вступив на фізико-математичний факультет Київського університету.
В університеті ґрунтовно вивчав теорію Галуа, методи якої упродовж усього життя успішно застосовував до розв'язання майже всіх задач, що його цікавили. На другому курсі брав активну участь у математичному семінарі під керівництвом професора Д. О. Граве, виступав із доповідями та далі самостійно вивчав теорію аналітичних та алгебраїчних функцій, а також теорію алгебраїчних чисел. Самостійно довів арифметичну теорему монодромії: «композит усіх груп інерції нормального поля є групою Галуа цього поля».
1915 року Київський університет, у зв'язку з Першою світовою війною, евакуювали в Саратов. Тут М. Г. Чеботарьов і далі інтенсивно вивчав математику. Це він робив у тісному спілкуванні з Борисом Делоне (теж один з учнів Граве, згодом член-кореспондентом АН СРСР), який увів Чеботарьова в курс сучасних проблем теорії алгебраїчних чисел. Згодом саме в цій теорії Чеботарьов отримає фундаментальні результати.
В 1916 році, після закінчення університету, був залишений на фізико-математичному факультеті для підготовки до професорського звання під керівництвом Д. О. Граве.
В 1918 році склав магістерські іспити і був обраний приват-доцентом університету. Крім основної роботи, також викладав у середніх навчальних закладах Києва.
Одеський період (1921—1927) ред.
У 1921—1927 роках працював у вищих навчальних закладах Одеси. В 1924 році отримав запрошення на кафедру до Московського інституту цивільних інженерів. Потім повернувся до Одеси і був секретарем науково-дослідницької кафедри математики при Одеському інституті народної освіти.
В 1927 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. Присвоєно вчене звання професора.
Казанський період (1928—1947) ред.
В 1927 році був запрошений на роботу до Казанського університету та обраний на конкурсній основі професором кафедри математики. В 1928 році приступив до виконання своїх обов'язків і виконував їх без перерви до кінця життя.
Узнавши про те, що до університету запрошено видатного алгебраїста, студенти з цікавістю чекали на нього. Майбутній професор Володимир Морозов, а тоді першокурсник фізмату, згадував:
«Мені здавалося, що він повинен бути статечним і повільним. Замість цього я побачив людину дуже молоду, дуже рухливу та якусь цілком «свою»... Тоді нам, студентам, дуже важко було уявити, що з професорами Парфентьєвим чи Широковим можна розмовляти інакше, ніж з учителями. Але ще важче було уявити, що з Миколою Григоровичем Чеботарьовим можна розмовляти інакше, ніж із товаришем, трохи старшим за віком. З ним можна було поговорити щиро, навіть посперечатися. Адже він не визнавав «ні чинів, ні орденів», людина для нього була передусім людиною, і він розмовляв як рівний і з академіком, і зі студентом, і зі садівником Лядського саду, куди водив на прогулянки свого сина Гришу».
В 1929 році обраний членом-кореспондентом Академії Наук СРСР.
Наукова діяльність ред.
Основні наукові праці Чеботарьова присвячено сучасній алгебрі.
Чеботарьов установив критерії, при яких корені трансцедентних рівнянь дійсні, удосконалив доведення теореми Кронекера — Вебера, розв'язав проблему Фробеніуса.
Праці Чеботарьова також стосуються теорії Галуа (проблема резольвент), діофантових наближень тощо.
Пишучи про Чеботарьова, один із провідних сучасних алгебраїстів Ігор Шафаревич зазначив:
«Враження, яке в мене склалося при зустрічах із Миколою Григоровичем, найкраще за все можна передати словом «класик». Він відчував себе своїм як у математиці 19 століття, так і середини 20 століття. І в тому, що математика, незважаючи на деякі відхилення, розвивається гармонійно, велика заслуга таких математиків як Микола Григорович Чеботарьов: своєю творчістю вони неначе з’єднали різні покоління та різні епохи».
Праці ред.
- «Основи теорії Галуа», перша частина (1934, перевидано 2004).
- «Основи теорії Галуа», друга частина (1937, перевидано 2004).
- «Теорія груп Лі» (1940, перевидано 2003).
- «Введення в теорію алгебр» (1949).
- «Теорія алгебраїчних функцій» (1948, перевидано 2004).
Нагороди та визнання ред.
- Орден Леніна, два ордени Трудового Червоного Прапора
- Медалі.
- Заслужений діяч науки РРФСР (1943 р.).
- Сталінська премія першого ступеня (посмертно) за фундаментальні результати, отримані при дослідженні проблеми резольвент (1948 р.)
Примітки ред.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ а б в Чеботарёв Николай Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://www.genealogy.math.ndsu.nodak.edu/id.php?id=73922
- ↑ а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://arxiv.org/pdf/1908.08361.pdf
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 252.
- Бородин А. И., Бугай А. С. Биографический словарь деятелей в области математики. — К., 1979. — С. 518—519.
- Шафаревич И. Р., Морозов В. В. Николай Григорьевич Чеботарев, 1894 — 1947. — Казань: Издательство Казанского университета, 2002. — 56 c.
- Кривко Я. Родом з Кам'янця-Подільського: Наші славетні // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1973. — 28 грудня. — С. 4.
- Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 142—146.
Електронні ресурси ред.
- Календар пам'ятних та знаменних дат Кіровоградщини на 2004 рік[недоступне посилання з 09.02.2021]
- Микола Григорович Чеботарьов — видатний вчений. Коротка біографічна довідка
- Чеботарьов Микола Григорович (1894—1947)(рос.)
- Класик математики, який так і не став академіком(рос.)
- Музей історії Казанського університету [Архівовано 11 липня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920 [Архівовано 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Проект математичної генеалогії. Nikolay Grigorievich Chebotarev(англ.)
- Біографія Чеботарьова(англ.)