Бугай Аркадій Сильвестрович
Аркадій Сильвестрович Бугай (нар. 22 січня (4 лютого) 1905, м. Борзна, нині Чернігівська обл. — 18 травня 1988, Київ) — український математик, краєзнавець. Дослідник Змійових валів. Кандидат педагогічних наук (1952).
| Бугай Аркадій Сильвестрович | |
|---|---|
 Аркадій Бугай, 1947 р. | |
| Народився | 4 лютого 1905 Борзна, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | 18 травня 1988 (83 роки) |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | математик, краєзнавець |
| Науковий ступінь | кандидат педагогічних наук (1952) |
| Учасник | Друга світова війна |
| Діти | Бугай Олександр Аркадійович |
Родина
ред.Батько — Сильвестр Григорович був десятником Борзнянської козацької сотні, мав потяг до інтелектуально-інженерної діяльності і наполегливо намагався побудувати вічний двигун. Аркадій Сильвестрович розповідав про таємничі циліндри та конуси з картону, що їх його батько конструював у клуні.
У сім'ї було семеро дітей. П'ятеро братів і сестер загинули від хвороб, пошестей, голоду. Молодим помер батько. Дід з материнської лінії, сільський священик, у 1917 р. убитий грабіжниками.
Старший брат, репресований за якісь незначні провини перед радянською владою ще юнаком, провів майже все життя у в'язницях i таборах. Мати, яка залишилася хазяйкою садиби, «розкуркулена» i змушена була тікати, загубитися в місті, бо таких висилали до Сибіру.
Син — Бугай Олександр Аркадійович — український радіофізик, доктор фізико-математичних наук, професор.
Біографічні відомості
ред.Здобув вищу освіту, працював викладачем у школі. Учасник Другої світової війни.
Від 1945 до 1973 працював на кафедрі методики викладання математики Київського педагогічного інституту, від 1953 — доцентом.
Спільно з О. Бородіним уклав «Короткий тлумачний математичний словник» (К., 1964) та «Біографічний словник діячів у галузі математики» (К., 1973), що неодноразово перевидавався з доповненнями та перекладався (зокрема російською та японською мовами).
Дослідник Змійових валів
ред.У 1958 році вперше піднявся на один із Змійових валів, що поблизу залізничної станції Корчі. Побачивши власними очима ці грандіозні споруди, він захотів дізнатися про них більше.
Як археолог і краєзнавець досліджував Змійові вали в Україні. У квітні 1968 р. започаткував багаторічне дослідження Змійових валів студентськими гуртами.
14 січня 1971 р. був запрошений зробити доповідь «Один із давніх оборонних рубежів Київщини в межиріччі Ірпеня — Тетерева» на науковому засіданні у відділі слов'янської та середньовічної археології України в Інституті археології АН УРСР. Тут його слухали провідні історики й археологи. Відділ схвалив доповідь, вчені висловили доцентові А. С. Бугаю подяку за тривалу самовіддану працю; було домовлено розробити заходи для майбутнього комплексного вивчення валів і клопотатися про те, щоб узяти цю визначну пам'ятку минувшини під державну охорону. Ця підтримка дала йому змогу опублікувати дві статті в «Українському історичному журналі»:
- Змійові вали Київщини // УІЖ. — 1970. — № 6;
- Один із стародавніх рубежів на території Київщини // УІЖ. — 1971. — № 7.
Склав першу повну карту Змійових валів (див. ілюстровану статтю в УРЕ, 1979, т. 4).
Як фаховий викладач математики і фізики у середній і вищій школі вперше визначив вік будівництва Змійових валів за результатами радіовуглецевих аналізів у Лабораторії абсолютного часу Інституту геології АН СРСР: 2 ст. до н. е. — 6 ст. н. е.
Про дослідження А. С. Бугая схвально висловлювалися археолог ак. Б. О. Рибаков, історики Ф. П. Шевченко, М. Брайчевський, В. Даниленко.
У 1960—1970-х роках він як лектор був дуже популярним і безліч разів виступав із розповідями про Змійові вали на запрошення наукових академічних інститутів та інших установ, товариства «Знання», Товариства охорони пам'яток історії та культури, Будинку вчених тощо.
У грудні 1974 р. Аркадій Сильвестрович був запрошений виступити на державному телебаченні. Київська кіностудія документальних фільмів зняла науково-популярний кінофільм «Таємниця Змійових валів» (1978 р.) з його участю.
Вершиною громадського визнання досягнень Аркадія Сильвестровича у дослідженні Змійових валів за його життя було, мабуть, запрошення виступити з чільною доповіддю на спеціальних читаннях «Тайны Змиевых валов», що були організовані «Всероссийским обществом охраны памятников истории и культуры» у Москві в грудні 1983 р.
Джерела і література
ред.- А. Бугай. Змійові вали // УРЕ. — 1979. — Т. 4. — С. 281.
- О. Бугай. Дослідник Змійових валів / Нарис про життя й творчість А. С. Бугая // Змійові вали: зб. матеріалів наук.-дослідницької спадщини / А. С. Бугай; упорядкув., передм. О. Бугая. — К.: ДП Вид. дім «Персонал», 2011. — 276 с.: шл. — (Б-ка українознавства; Вип. 15).
- В. Довгич. Скільки ж років Змійовим валам? // Соц. культура. — 1989. — № 8.
- В. Довгич. Нашій державі — понад 2000 // ІндоЄвропа. — 1991. — № 1.
- Г. М. Сита. Бугай Аркадій Сильвестрович [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України.