Вікіпедія

Плесецьке

село в Київській області, Україна

Плесе́цьке — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 3849 осіб.

село Плесецьке
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Фастівський район
Рада Плесецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA32140090110095630
Облікова картка Плесецьке 
Основні дані
Засноване 1601
Населення 3849
Площа 9,855 км²
Густота населення 390,56 осіб/км²
Поштовий індекс 08622
Телефонний код +380 4571
Географічні дані
Географічні координати 50°13′16″ пн. ш. 30°06′31″ сх. д. / 50.22111° пн. ш. 30.10861° сх. д. / 50.22111; 30.10861Координати: 50°13′16″ пн. ш. 30°06′31″ сх. д. / 50.22111° пн. ш. 30.10861° сх. д. / 50.22111; 30.10861
Середня висота
над рівнем моря 		172 м
Водойми р. Плиська
Відстань до
обласного центру 		35 км
Відстань до
районного центру 		18 км
Місцева влада
Адреса ради 08622, с. Плесецьке, вул. Центральна, 57
Карта
Плесецьке. Карта розташування: Україна
Плесецьке
Плесецьке
Плесецьке. Карта розташування: Київська область
Плесецьке
Плесецьке
Мапа
Мапа

CMNS: Плесецьке у Вікісховищі

Географія ред.

Село розташоване в центральній частині Київської області, на південь від м. Київ; межує із смт Борова, Дзвінкове, Данилівка та смт Калинівка Фастівського району. Відстань від села до районного центру становить 18 км, від села до Києва — 35 км. Площа становить 10004 га.

Через село тече річка Плиська давніша назва Плеска або Плиска, права притока Унави. На захід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Урочище Плиски».

Історія ред.

Декомунізація ред.

Згідно з законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-УІІІ, який був прийнятий Верховною Радою України 9 квітня 2015 року, зміні назв підлягають топоніми (географічні назви та назви вулиць і підприємств населених пунктів України), що мають комуністичне походження. Рішенням Плесецької сільської ради від 18 грудня 2015 року за № 36-ІІІ-VII перейменовано 5 вулиць села:

від Стародавніх часів до сучасності ред.

 
Змієв вал в лісі поблизу Плесецького

Історія села Плесецьке налічує понад тисячу років, таким чином поселення є одним із найдавніших у Київській області. Назву отримало від річки Плески і виникнення Плесецького сягає часів Київської Русі, коли у 980-х роках князь Володимир будував по Ірпеню та Стугні укріплені лінії, пізніше знані як Змієві вали. Земляні насипи із дерев˙яним частоколом по верху прокладено від сучасного села Перевіз на річці Ірпінь через Плесецьке до сучасних сіл Скрипки та Хлебча. Це давнє городище в селі зветься «Замковище» (також «Валова школа»). Плесецьке городище захищало Київську землю з південного заходу. Тодішня назва «Плесков» Плесківського князівства, заселеного войовничими саками, можливо під час князювання Олега Віщого. Подібними замками по сусідству були городища в сучасних Жорнівці (тодішня назва Жернов), Чорногородці (тодішня назва, можливо, Чернів), Великій Солтанівці (тодішня назва Солтанов)[1]. За часів монголо-татарської навали було ареною бойових дій, що підтверджується археологічними знахідками. В XVII ст. Плесецьке належало роду Аксаків. Універсалом гетьмана Б. Хмельницького від 11 січня 1651 село підпорядковувалось Києво-Братському монастирю, що було підтверджено царем Олексієм Михайловичем. В ході визвольної боротьби XVII століття село було спустошене.

Універсалом гетьмана І. Мазепи від 29 червня 1702 дозволялося утворення слободи та заселення території вихідцями з Правобережної України.

У XVIII столітті — осередок гайдамацького руху. 1768 року тут побував з гайдамаками Яків Довгошиєнко[2].

За монастирських часів у Плесецькому на місці давнішої була збудована нова церква Стрітення Господнього (закінчена 1784 р.). В 1786 р. на теренах Російської імперії відбулася секуляризація земельних володінь Православної Церкви, й село стало казенним маєтком.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Стрітення Господнього с. Плесецьке (приписні села с.с* Перевіз, Дзвінкове, Сподарець, Хлепча) XVIII ст. - Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київська губ.; Васильківських волості, пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/ples_001.xml

За адміністративно-територіальним поділом XVIII ст. село відносилося до Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київської губ.

 
Урочище Плиськи, пам'ятка природи ботанічна, лісове озеро

Станом на 1886 рік в селі Васильківської волості Васильківського повіту мешкало 2930 осіб, налічувалось 536 дворів, існували православна церква, школа, 5 постоялих будинків та 5 лавок[3].

В дореволюційний час жителі села мали тісні зв'язки з революційними організаціями Києва та Петербурга.

В роки Другої світової війни на території села діяв партизанський загін імені Героя Радянського Союзу Грилюка. В селі знаходиться пам'ятник загиблому першому секретарю ЦК ЛКСМ України Я. Хоменку. Про бої за визволення села від нацистських окупантів свідчать пам'ятники та обеліски загиблим.

В 1950 р. в Плесецькому велися археологічні розкопки, що підтвердили давню історію цих теренів. Найдавніші знахідки, зафіксовані у Плесецькому і його околицях, сягають другої половини І тисячоліття н. е. Дуже багатою є давньоруська спадщина Плесецького, що складається з городищ, валів та численних знахідок. Існує думка, що фортифікаційний комплекс, розташований на заплаві р. Плиски, у давньоруські часи був пунктом оборонної лінії укріплень на р. Стугні.

Після аварії на ЧАЕС у 1986 році до села було переселено мешканців села Варовичі Поліський району Київської області.

Після отримання незалежності ред.

Станом на 1 січня 2007 протяжність вулиць — 46 км. Село газифіковане. Працює загально-освітня школа 1-3 ступенів на 500 учнів, 8 приватних магазинів, медична амбулаторія, будинок культури, 2 бібліотеки, відновлює роботу плесецький гранітний кар'єр, є дитячий садок «Дюймовочка». Сільська футбольна команда «Плиска» — постійний учасник районних змагань та їх неодноразовий призер. Діє молодіжний та дитячий клуб «Світло», який проводить, крім регулярних зустрічей, для молоді, — екскурсії на велосипедах «Пізнаємо рідний край!», а для дітей літні табори з вивченням англійської мови.

Війна 2022 року ред.

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

27 лютого 2022 року, після невдалих спроб у Василькові, десант почали висаджувати у Крушинці та Плесецькому.

При масованому ракетному обстрілі України 15 листопада 2022 року на цвинтарі Плесецького від уламків ракети загинула літня жінка[4].

Відомі люди ред.

В селі народилася:

Серед вихідців села є досвідчені спеціалісти з різних галузей науки і техніки, а саме:

Цікавий факт ред.

8 серпня 2011 р в селі Плесецьке Васильківського району Київської області експертами був вирощений соняшник заввишки 4 м 17 см.

Галерея ред.

  • Фото села Плесецьке
  •  
  •  
    Мешканці села у 1848 році. П'єр де ля Фліз. Костюми селян державних маєтностей Київської губернії.
  •  
    Одна з хат села, 2016 рік
  •  
    Ставок у Плесецькому на річці Плиска
  •  
    Змійові вали біля села Плесецьке
  •  
    Змійові вали біля села Плесецьке

Див. також ред.

Публікації ред.

  • Є. Чернецький. До історії плесецької старовини: давній рід Шиденків у XVIII—XIX ст. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2008. — 30 с., ген. табл.

Примітки ред.

  1. ↑ Лоза Юрій (ред.). Історичний Атлас України. Найдавніше минуле. — Київ: Видавництво «Мапа», 2010. — 300 с.-сс.157,225. ISBN 978-966-8804-24-3
  2. ↑ Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. ↑ Кількість жертв масованого обстрілу РФ 15 листопада зросла до двох. Українська правда. 16 листопада 2022.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плесецьке


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Плесецьке&oldid=39163278