Па́рдубицький край (чеськ. Pardubický kraj) — адміністративна одиниця 1-го (край) в Чехії. Розташований у східній частині історичної області Богемія, а також, частково, в північно-західній Моравії. Адміністративний центр краю — місто Пардубиці.

Пардубицький край
Pardubický kraj
Край
Прапор краю Герб краю
Літомишльський замок
Літомишльський замок
Засновано у 2000 році
Країна: Чехія Чехія
Адміністративний центр: Пардубиці
Гейтман: Мартін Харват (АНО)
Площа: 4 519 км²
Кількість жителів: 518 228 (26.03.2011)[1]
Густота населення: 114,68 осіб/км²
Найвища точка: 1424 м (г. Кралицький Снєжник)
Історична земля: Богемія + Моравія
Кількість округів: 4 округи
ISO 3166-2: CZ-PA
CZ-NUTS: CZ053
RZ: E
Офіційний сайт
Розташування
Мапа
Мапа

Географія ред.

 
Гора Кралицький Снєжник

Край розташований в історичних областях Богемія і Моравія, на північному сході Чехії. На півночі межує із Краловоградецьким краєм, на заході — із Центральночеським, на південному заході — із краєм Височіна, на південному сході — із Південноморавським, на сході — із Оломоуцьким краєм (всі краї Чехії); на північному сході межує із землею Нижньосілезьким воєводством (Польща).[2]

Більшу частину території краю займають безладно розкидані пагорби і групи пагорбів різної форми й узвишшя, які простягаються до самих низин долини річки Лаби. На кордоні з Польщею лежить третій за висотою гірських масивів Чехії — Кралицький Снєжник з найвищою вершиною, горою Кралицький Снєжник (1424 м), який лежить на кордоні із Польщею. Північний захід масиву складають низькі, з плоскими вершинами Орлицькі гори. На півдні Залізними та Ждярськими горами, починається Чесько-Моравська височина

Близько 44% території краю використовується в сільському господарстві, 29,4% займають ліси.

Найбільша річка краю Хрудимка, ліва притока Лаби — належить до басейну Північного моря. Частина території краю дренується річкою Світава, лівої притоки Свратки — басейну: Диє → Морава → Дунай → Чорне море. Регіоном проходить великий європейський вододіл між Північним і Чорним морями.

Населення ред.

В Пардубицькому краї проживає 518 228 мешканець станом на 26 березня 2011 року (понад 5% населення Чехії). Середня щільність населення краю нижче середньої по країні (Чехія — 130 осіб на км²) і становить — 114,7 особи на км². Найвища щільність населення у місті Пардубиці (1172), найнижча — в окрузі Світави (76,36). За цими показниками край займає 11-те місце за чисельністю населення і 10-те — за щільністю, серед всіх 13 країв республіки та столиці.

Зміна чисельності населення краю[1]
Роки 1961 1970 1980 1991 2001 2010 2011
Населення, осіб 483 254 488 766 512 573 508 718 508 281 520 319 518 228

Адміністративний поділ ред.

 
Центральна площа Пардубіце
 
Округи Пардубицького краю

Площа Пардубицького краю становить 4 519 км², що становить 5,79% від усієї території Чехії, і займає 10-ме місце серед країв республіки.

Край ділиться на 4 округи в яких, своєю чергою, налічується 498 населених пунктів, у тому числі: 38 міст, 9 містечок та 451 село, 15 муніципальних утворень з розширеними повноваженнями. У містах з кількістю жителів понад 10 000 осіб проживає понад 42% жителів регіону. В селах з кількістю жителів менш як 500, живе 14% жителів.

Округи Пардубицького краю (2011)
Округ Населення,
осіб [1]
Площа,
км²
Густота,
осіб/км²
Населенні пункти,
(міст / сіл)
Пардубіце 169 042  880,09  192,07  8+1 / 112
Світави 105 263  1 378,56  76,36  7+1 / 116
Усті-над-Орлиццю 139 373  1 258,31  110,76  10+2 / 115
Хрудім 104 550  992,62  105,33  13+5 / 108

Найбільші міста ред.

 
Місто Голіце, Градецька вулиця

У Пардубицькому краї нараховується 38 міст і 9 містечок. Найбільші із них приведені в таблиці. Дані по чисельності населення міст вказані станом на 26 березня 2011) року.[1]

Місто Населення Місто Населення
Пардубіце 91 073  Пршелоуч 9 108 
Хрудім 23 369  Полічка 8 972 
Світави 17 090  Хоцень 8 839 
Чеська-Тршебова 16 069  Голіце 6 492 
Усті-над-
Орлиццю
14 662  Літоград 6 365 
Високе Мито 12 553  Жамберк 6 071 
Моравська-Тршебова 10 708  Скутеч 5 243 
Літомишль 10 233  Гержманув
Мєстец
4 889 
Ланшкроун 10 133  Краліки 4 495 
Глінсько 10 072  Слатіняни 4 205 

Економіка ред.

Пардубицький край є аграрно-промисловим регіоном. Частка промислового виробництва у валовому внутрішньому продукті краю становить 34%, торгівля становить 12%.

Для регіону характерний високий рівень розвитку таких галузей промисловості як: загального машинобудування, а також текстильної, пошив одягу, шкір-галантерейної, хімічної промисловості.

Важливу роль в економіці краю відіграє сільськогосподарський сектор. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 60,75% земель регіону, лісів — 29%, водних ресурсів — 1,35%.

Транспорт ред.

 
Автомагістраль E67

Залізнична мережа краю має загальну протяжність понад 500 кілометрів. Через регіон проходять важливі міжнародні залізничні лінії, ділянки яких: Чеська-Тршебова — Оломоуц — Острава і далі на Словаччину, є частиною III-го європейського транспортного коридору, а Брно — Відень — Братислава — Будапешт, частиною — І-го коридору.

У регіоні близько 4500 км автомобільних доріг. Автомагістраль D11 (D11[cs]), є частиною європейського маршруту E67, Прага — Гельсінкі (Фінляндія) і проходить північною частиною краю. Інша важлива авмагістраль E442 пов'язує Карловарський край із Словаччиною, і слідує маршрутом Карлові Вари — Усті-над-Лабем — Ліберець — Голице — Високе Мито — Літомишль — Світави — Моравська-Тршебова — Оломоуц→ … → Жиліна (Словаччина). Авмагістраль E461 прокладена за маршрутом Світави — Брно — Відень (Австрія).

Туризм ред.

 
Замок Новий Град

Прискореного розвитку в краї набирає туризм. На підтримку його розвитку і зв'язку з іншими суб'єктами господарювання округу заснована компанія «Східна Чехія».[3]

У культурному житті регіону туристів приваблюють музичні фестивалі: «Музична весна в Пардубіце», музичний фестиваль Беджріха Сметани в Літомишлі. У Пардубіце є драматичний театр.

До історичних об'єктів, що приваблює туристів, належать численні визначні пам'ятки краю:

Примітки ред.

Посилання ред.

  Краловоградецький край   Краловоградецький край   Польща
  Середньочеський край     Оломоуцький край
  Край Височина   Край Височина   Південноморавський край