Край Височина
Край Височина (чеськ. Kraj Vysočina; до травня 2001 року Їглавський край, до липня 2011 — просто Височина)[2] — адміністративна одиниця (край), одна з 14-ти вищих (1-го рівня) одиниць органів місцевого самоврядування Чехії. Розташований у південно-східній частині історичної області Богемія і частково на південному заході Моравії. Адміністративний центр краю — місто Їглава.
Край Височина Kraj Vysočina | |
---|---|
Край | |
Прапор краю | Герб краю |
Засновано | |
Країна: | Чехія |
Адміністративний центр: | Їглава |
Гейтман: | Вітезслав Шрек |
Площа: | 6 795,73 км² |
Кількість жителів: | ▼ 512 727 (26.03.2011) [1] |
Густота населення: | 75 осіб/км² |
Найвища точка: | 837 м (г. Яворжиці) |
Історична земля: | Богемія, Моравія |
Кількість округів: | 5 округів |
ISO 3166-2: | CZ-VY |
CZ-NUTS: | CZ063 |
RZ: | J |
Офіційний сайт | |
Розташування | |
Мапа | |
Географія
ред.Край розташований на півдні країни. На півночі — північному-сходмежує з Пардубицьким краєм, на південному заході та заході — з Південночеським краєм, на північно-західному — з Центральночеським краєм. Крайня південна дочка кордону краю лежить за 5 км від кордону з Австріє..[3]
За часів Австро-Угорщини, поблизу гори Мелехов, у західній частині округу Гавличкув-Брод був відзначений один із символічних центрів Європи. Детальніша інформація про причину встановлення центру в цьому місці відсутня.[4]
Край Височина має гористий рельєф. Практично весь регіон лежить у Чесько-Моравській височині. Найвища точка краю — гора Яворжиці[cs] висотою 837 м над рівнем моря.
Границя морського вододілу тягнеться з північного сходу на південний захід і ділить край на дві майже рівні частини. Територією краю протікають такі річки, як Сазава — права притока Влтави — басейн Лаби → Північне море, Ослава[cs] — ліва притока річки Їглави, Їглава — ліва притока Диє, Диє — права притока Морави — всі річки басейну Дунай → Чорне море.
Населення
ред.У краї налічується 704 населених пунктів (2011):[5] У тому числі 34 міста, 39 смт, та 631 село, в яких проживає 512 727 мешканців (станом на (26 березня 2011) року). На один населений пункт у середньому припадає 728 осіб, більшість населених пунктів мають не більше 500 жителів.[6]. Середня щільність населення краю нижче середньої по країні (Чехія — 130 осіб на км²) і становить — 75 осіб на км². Найвища щільність у місті Тршебич (657), найнижча — в окрузі Пельгржимов (56). За цими показниками край займає 10-те місце за кількістю населення з усіх 13-ти країв республіки та столиці.
Роки | 1961 | 1970 | 1980 | 1991 | 2001 | 2010 | 2011 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Населення, осіб | 481 045 | 486 571 | 508 868 | 513 740 | 512 143 | 515 864 | 512 727 |
Адміністративний поділ
ред.Край Височина поділяється на 5 округів, у яких, своєю чергою налічується 41 муніципальне утворення (община[cs]), із них 15 муніципалітетів мають розширені повноваження.[7]
Округи краю Височина (2011) | ||||
---|---|---|---|---|
Округ | Населення,[1] осіб |
Площа, км² |
Густота, осіб/км² |
Населенні пункти |
Гавличкув-Брод (HB) | 95 169 | 1 264,95 | 75 | 120 |
Ждяр-над-Сазавою (ZR) | 119 019 | 1 578,51 | 75 | 174 |
Їглава (JI) | 112 222 | 1 199,32 | 94 | 123 |
Пельгржимов (PE) | 72 569 | 1 290,00 | 56 | 120 |
Тршебич (TR) | 113 748 | 1 463,07 | 78 | 167 |
Найбільші міста
ред.У краї Височина є 42 міста. Найбільші з них названо в таблиці. Дані по чисельності населення міст вказані станом на 26 березня 2011) року.[1]
Місто | Населення | Місто | Населення | |
---|---|---|---|---|
Їглава | 50 760 | Гумполець | 10 966 | |
Тршебич | 37 781 | Нове-Место-на-Мораві | 10 277 | |
Гавличкув-Брод | 23 723 | Хотеборж | 9 552 | |
Ждяр-над-Сазавою | 22 275 | Бистршице-над- Пернштейнем |
8 595 | |
Пельгржимов | 16 339 | Моравські Будейовиці | 7 662 | |
Вельке-Мезиржичі | 11 800 | Свєтла-над-Сазавою | 6 848 |
Економіка і транспорт
ред.У краї розвинута деревообробна, склодувна, машинобудівна, металообробна, текстильна, меблева і харчова промисловості.
У сільському господарстві, високогірні райони краю є винятково сприятливими для виробництва молока, вирощування картоплі та ріпаку. Тут є можливість для розвитку великих лісових господарств.
Середній рівень зареєстрованого безробіття становить 9,44% (2011), середня брутто заробітна плата становить 20 352 чеські крони (2011). ВВП на душу населення становив 270 743 чеські крони (2009).[5]
Поблизу села Дуковани (округ Тршебич) було побудовано і в 1985—1987 роках введено в експлуатацію 4 енергоблоки ВВЕР-440 першої в Чехії АЕС Дуковани, загальною електричною потужністю 1897 МВт.
У регіоні рух автотранспорту здійснюється переважно по автомагістралі D1 за маршрутом Прага — Брно і двох європейських магістралях: E59 (Їглава — Відень — Загреб) і E551 (Чеські Будейовиці — Тршебонь — Гумполець)[8].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Попередні результати перепису населення 2011 року (pdf) [Архівовано 2012-01-12 у Wayback Machine.] (чес.)
- ↑ Без слова «Край» у повній назві регіону. Сучасна назва діє із серпня 2011 року (ČTK[cs]).
- ↑ Чеська республіка [Архівовано 3 листопада 2011 у Wayback Machine.](чес.)
- ↑ Lukáš Kašpar: Kde v Česku leží střed Evropy? Překvapivá zjištění naší detektivní mise [Архівовано 19 листопада 2010 у Wayback Machine.], Процитовано 2012.01.22
- ↑ а б Vítejte v analytických a statistických službách kraje Vysočina ! (чес.) . Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 22 січня 2012.
- ↑ Особливості краю (Charakretistika kraje). Чеське статистичне управління (ČSÚ) (чес.). 15 грудня 2009. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 17 квітня 2010.
- ↑ Регіональний інформаційний сервіс. Край Височина. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 22 січня 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2010. Процитовано 3 квітня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
ред.- Офіційний сайт адміністрації краю [Архівовано 7 квітня 2005 у Wayback Machine.](чес.)
- Чеське статистичне управління — ČSÚ [Архівовано 24 листопада 2018 у Wayback Machine.](чес.)
- Чеська республіка [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.](чес.)
- Край Височина [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.](чес.)
Середньочеський край | Пардубицький край | Пардубицький край |
Південночеський край | Південноморавський край | |
Південночеський край | Південночеський край | Південноморавський край |