Чеські Будейовиці
Чеські Будейовиці[6] (іноді Чеське Будейовіце[7], Ческе-Будейовіце[8]; чеськ. České Budějovice; нім. Budweis) — місто на півдні Чехії, адміністративний центр Південночеського краю.
Лежить місто біля злиття річок Влтава і Малше. Населення — 96 053 (2009).
Географія
ред.Клімат
ред.Клімат Чеських Будейовиць | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −0,2 | 0,5 | 3,3 | 7,9 | 13,1 | 16,2 | 18,2 | 18,1 | 14,5 | 10,1 | 3,6 | 0,3 | 8,8 |
Середня температура, °C | −3,8 | −3,5 | −0,9 | 3,1 | 8,1 | 11,2 | 13,1 | 12,8 | 9,5 | 5,2 | 0,1 | −3 | 4,3 |
Середній мінімум, °C | −6,7 | −6,4 | −4 | −0,6 | 3,8 | 6,8 | 8,7 | 8,7 | 5,9 | 2,1 | −2,6 | −5,7 | 0,8 |
Днів з опадами | 12 | 11 | 13 | 11 | 12 | 14 | 13 | 11 | 10 | 10 | 12 | 13 | 142 |
Джерело: www.yr.no |
Історія
ред.Місто Чеські Будейовиці засноване в 1265 році чеським королем Пржемислом Отакаром II (чеськ. Přemysl Otakar II). Місто швидко будувалося та економічно розвивалося завдяки своєму статусу королівського міста і розташуванню на перетині торгових шляхів. Аби зміцнити вірність жителів міста до королівської влади, король наділяв Будейовиці різними привілеями.
Наприкінці XIII — поч. XIV століття в місті були зведені 2 католицьких храми, а саме місто оточене фортечною стіною. Протягом наступного XV століття Чеські Будейовиці, у яких були сильні позиції католицької церкви, були оплотом боротьби проти гуситів. У місті налічувалося 4000 жителів, і воно було одним з найбільших і найзначущих міст Чеського королівства.
У XVI столітті місто переживає сильний економічний підйом, пов'язаний насамперед з видобутком срібла, а також з розвитком рибальства і торгівлі сіллю. Будівництво будинків у Чеських Будейовицях у цей період підпорядковане канонам архітектури Ренесансу. У 1569 році в Чеських Будейовицях засновано монетний двір, де карбувалися монети зі срібла, видобутого в околицях міста.
Тридцятирічна війна не заподіяла великої шкоди місту, проте в липні 1641 сталася велика пожежа, яка знищила більш ніж половина будинків. Відновлення міста тривало кілька десятиліть. Епоха бароко значно змінила вигляд міста: у цей період було побудовано низку релігійних об'єктів, а також фонтан Самсона на центральному майдані, що є одним із символів міста.
У XVIII столітті зростання культурного значення міста сприяло заснування тут латинської гімназії, міського театру і філософського інституту. За імператора Йосифу II в 1785 році було засновано Будейовицьку єпархію.
У XIX столітті технічний прогрес торкнувся багатьох сторін життя міста. Кінна залізниця, побудована в період між 1825 і 1832 роками та пов'язала Чеські Будейовиці з Лінцем, була першим таким спорудженням в Європі. У цей же період на річці Влтаві розвивалося торгове судноплавство. Розвиток транспорту тісно пов'язаний зі зростанням промисловості та торгівлі. У 1847 році компанія «Hardtmuth» (виробник канцелярських товарів марки «Koh-I-Noor») з Відня перенесла в Чеські Будейовиці виробництво олівців і керамічних виробів, у зв'язку з чим в місті з'явилася перша велика фабрика. У 1895 році була заснована Чеська акціонерна пивоварня, відома нині пивоварня «Budweiser Budvar» (чеськ. Budějovický Budvar), котра має законні права на продаж свого пива під брендом «Budweiser» у більшості країн Європи.
До кінця XIX століття населення міста і навколишніх сіл в основному складали німці, проте поступово чеське населення стало переважати, хоча й до 1918 року бургомістрами міста були німці. У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, будейовицькі німці були депортовані до Західної Німеччини та Австрії.
У XX столітті Чеські Будейовиці стали економічною і культурною столицею Південної Чехії. З 1991 року в Чеських Будейовицях діє Південночеський університет, а з 2000 року в місті розташовується адміністрація Південночеського краю.
Транспорт
ред.Чеські Будейовиці розташовані на перетині транспортних осей Прага—Лінц і Відень—Чеські Будейовиці—Пльзень. З півночі на південь через місто проходить швидкісна траса R 3/E 55, що з'єднує столицю Чехії Прагу з містом Лінц в південній Австрії. Інша значуща транспортна магістраль проходить із заходу на схід і з'єднує Відень із містом Пльзень (швидкісна траса R 20/E 49). Крім автомобільних доріг обидва ці напрями пов'язують також залізничні магістралі. На початку 2006 року місту переданий для цивільного використання колишній військовий аеродром Плана (Planá) на південно-західній околиці міста. За чинним проєктом розвитку до 2011 року на базі цього аеродрому буде створено міжнародний аеропорт Чеські Будейовиці, здатний приймати літаки типу «Боїнг 737» і «Аеробус 318» і щорічно обслуговувати приблизно 600 000 пасажирів.
У місті представлені міські автобуси та тролейбуси.
Спорт
ред.У місті існує професійний хокейний клуб «Мотор Чеські Будейовиці». Стадіон клубу — Будвар Арена.
Також є футбольний клуб «Динамо Чеські Будейовиці». Стадіон клубу — Střelecký ostrov.
Пам'ятки
ред.- Квадратна міська площа зі статуєю Самсона (фонтан Самсона) у стилі бароко
- Ратуша на міській площі, побудована в 1727—1730 рр. з трьома башточками та статуями, що втілюють чотири цивільні чесноти: Справедливість, Мужність, Мудрість і Обачність
- Чорна Вежа (чеськ. Černá Věž) — 72 метрова вежа в центрі міста
- Собор Святого Мікулаша (чеськ. Katedrála Sv. Mikuláše) в історичному центрі міста
- Домініканський монастир (чеськ. Dominikánský klášter)
- Вежа Залізна Діва (чеськ. Železná panna) із частиною збережених міських укріплень (фортечної стіни)
У Чеських Будейовицях розташовані Південночеський театр, Сучасний концертний зал, Музей Південної Чехії, Музей мотоциклів, Музей енергетики. Недалеко від міста розташований популярний серед туристів замок в неоготичному стилі Глубока (Zámek Hluboká).
У культурі
ред.Місто згадується в романі Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка», як місце локалізації маршового батальйону, в який герой роману йшов не найкоротшою дорогою.
Відомі особистості
ред.У місті народився:
- Войцех Їровець (1763—1850) — чеський композитор і диригент.
- Марта Кубішова (нар. 1942) — співачка.
- Радек Пех (1963) — чеський дипломат.
Галерея
ред.-
Площа Пржемисла Отакара II з Чорної Вежі
-
Чорна Башта, фонтан Самсона і Собор Святого Микулаша
-
фонтан Самсона і ратуша
-
Ратуша
-
Рабенштейнська Вежа
-
Вежа «Залізна Діва»
-
Музей кінної залізниці Чеські Будейовиці — Лінц
-
Вокзал
-
Будівля крайського суду
-
Південночеський театр
-
Пішохідна зона — Вулиця Войтеха Ланни
-
Готель «Гомель»
-
Мікрорайон «Влтава»
-
Олівці «Koh-i-Noor»
Див. також
ред.- 11134 Чеські Будейовиці, 2524 Будовісіум — астероїди, названі на честь міста[9].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ https://www.linz.at/politik/6393.php
- ↑ Арсеньев П. Пятым зарубежным побратимом Орла стал чешский город Ческе-Будеевице // Российская газета — Россия: 2012. — ISSN 1606-5484; 1560-0823
- ↑ https://www.orel-adm.ru/ru/about/news/novosti/ploschadi-dadut-imya/
- ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
- ↑ Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
ред.- Ческе Будейовіце // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Virtual show [Архівовано 21 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |