Нітра

муніципалітет у Словаччині

Ні́тра (словац. Nitra, нім. Neutra) — місто в західній Словаччині, адміністративний центр однойменного краю. Населення 78 916 осіб (за даними перепису 2011 р.). Є адміністративним центром однойменного округу Нітра.

Нітра
Nitra
Герб Прапор
герб прапор
Вигляд на місто
Вигляд на місто
Вигляд на місто
Основні дані
48°18′53″ пн. ш. 18°05′15″ сх. д. / 48.314722222222° пн. ш. 18.0875° сх. д. / 48.314722222222; 18.0875
Країна Словаччина Словаччина
Регіон Нітранський край
округ Нітра
Столиця для Нітранський край, Нітра, Нітранське князівство і Nyitra Countyd Редагувати інформацію у Вікіданих

Межує з

— сусідні нас. пункти
Єлшовце, Цабай-Чапор Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Засновано 826 Редагувати інформацію у Вікіданих
Перша згадка 828
Площа 100,478688 км²[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення 75 945 осіб (31 грудня 2024)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота НРМ 167  м
Водойма Нітра Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратими Зелена Гура (18 вересня 1992)[3], Осієк, Чеські Будейовиці, Кьонджу (21 серпня 2014), Непервілл (17 листопада 1993)[4], Госфорд, Кромержиж, Зутермер, Веспрем, Суми[5], Кельці, Бачкі-Петровац Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код 037 Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номери автомобілів NR Редагувати інформацію у Вікіданих
Код LAU (NUTS) SK0233500011
GeoNames 3058531
OSM r2210192  ·R
Поштові індекси 949 XX, 950 50 Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
Мер міста Marek Hattasd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт nitra.sk Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Мапа
Нітра. Карта розташування: Словаччина
Нітра
Нітра
Нітра (Словаччина)


CMNS: Нітра у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Географія

ред.

Нітра лежить на річці Нітра біля відрогів гірського масиву Трибеч. Міськими районами Хренова і Яніковце протікає Яніковський канал.[6]; окраєм міста — Селенець[7].

Історія

ред.
 
Театр Андрія Багара в Нітрі

Наприкінці V століття на територію Нітри приходять перші слов'яни. У VII столітті територія була частиною імперії Само, потім тут виникло Нітранське князівство, згодом включене Моймиром до складу Великої Моравії. Саме Нітра вважається колискою словацького християнства, в 829833 роках язичник Прибіна покликав Зальцбургського архієпископа освятити першу церкву. Тут же зупинялися Кирило і Мефодій. Після падіння Великої Моравії Нітра увійшла до складу Угорського королівства, де стала центром жупи.

У 1248 Нітра отримала статус королівського міста. Нітра належала до числа найбагатших міст Угорщини. У XIX столітті тут жило вже понад 10 тис. жителів. У складі нової Чехословаччини Нітра знову стала центром жупи. Зараз Нітра — важливий промисловий центр у західній Словаччині.

Відомі люди

ред.

Детальніше: Уродженці Нітри

Тут народилися відомі словацькі хокеїсти (Мірослав Ковачик, Мірослав Штефанка, Іван Шварни та ін). Також тут народився політик Франтішек Міклошко, співзасновник партії КДС і поет Іван Гудец.

Клімат

ред.
Клімат
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 2 5 10 16 22 25 27 27 21 15 8 2
Середній мінімум, °C −4 −3 0 5 10 13 14 14 10 6 2 −3
Норма опадів, см 2.78 2.61 2.84 4.96 4.80 5.64 6.87 4.97 6.51 3.95 4.70 3.28
Джерело: MSN Weather[8]

Освіта

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr] : Rozloha (Štvorcový meter)Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky, 2025.
  2. Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr]Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky, 2025.
  3. http://www.zielona-gora.pl/PL/1111/3559/Nitra__Slowacja/
  4. https://www.naperville.il.us/government/board-and-commissions/sister-cities-commission/nitra-slovakia/
  5. http://www.sumy.net.ua/News/re/0705161.html
  6. Janíkovský kanál
  7. Selenec
  8. Monthly Averages for Nitra, Slovakia. MSN. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 21 січня 2008.
  9. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.